Художня література

Тартарен Тарасконський

Трилогія «Тартарен Тарасконський» відомого французького романіста і драматурга Альфонса Доде (1840–1897), що зажила великої популярності серед читачів, об’єднує три книги – «Незвичайні пригоди Тартарена Тарасконського» (1872), «Тартарен в Альпах» (1885) і «Порт-Тараскон» (1890). Головний герой трилогії Тартарен, смішний товстун із невеликого провансальського містечка, має риси і Дон Кіхота, і Санчо Панси: він жадає подвигів та слави, хоча через власне боягузтво ніколи не виїжджав із рідного Тараскона.

Королі на вигнанні

Роман «Королі у вигнанні» — твір уже дозрілого, визнаного майстра прози. Завдяки особливому талантові письменника розповідати так, ніби йдеться про справжні історичні події, цей твір нагадує історичний роман. Однак було б помилкою так його кваліфікувати. Сам Доде казав про свою книгу, що це, «власне, не роман, а історичний етюд», «всеосяжна історична праця, побудована на пекучих документах, вихоплених з надр життя, а не виритих з-під архівного пороху» («Історія моїх книг»).

Аргонавти

В центрі роману "Аргонавти" (1899), класика польскої літератури Елізи Ожешко, знаходяться крупний фінансист Алойзи Дарвід та його родина. Читач має змогу простежити як енергійний, ерудований Дарвід поступово втрачає віру у всемогутність "золота й енергії", як гроші розбещують нрави, руйнують сімейні зв'язки...

Позолочений вік

«Позолочений вік» — один з кращих зразків соціальної сатири в класичній американській літературі. В цьому творі висміюється американський спосіб життя, викривається продажність державного апарату та брудні методи наживи, до яких вдаються ділки.

Черево Парижа

Творчість Золя справила величезний вплив на розвиток натуралізму та реалізму в усьому світі. Еміль Золя започаткував у літературі філософську концептуальність і публіцистичність, він розробив прийом монтажу в романі замість традиційного для класичного реалістичного роману драматичного розвитку дії. Письменник створив новий тип роману, в центрі якого нерідко опинився "економічний організм" - ринок у "Череві Парижа".

Дев'яносто третій рік

Останній роман письменника, “Дев’яносто третій рік” (1874), присвячено проблемі складних стосунків між милосердям і реальним життям. Три масштабних, героїчних характери – революціонер Сімурден, його учень Говен та їхній ворог, рояліст маркіз де Лантенак – перехрещуються під час подій Великої Французької революції. В останньому романі Гюґо бере під сумнів свою улюблену ідею перетворення людини під впливом милосердя.

Життя і подвиги славетного лицаря Шнапганського

Найважливішим твором Веерта, написаним в епоху німецької революції 1848 р., є його сатиричний роман у прозі «Життя і подвиги славетного лицаря Шнапганського», що друкувався в «Новій Рейнській газеті» з номера в номер як серія фейлетонів, пов’язаних пригодами одного героя. Роман цей — не тільки найкращий прозовий твір Веерта, вершина всієї його творчості. «Шнапганський» являє собою геніальну сатиру, рівної якій ми не знайдемо в усій німецькій літературі.

Міжзоряний мандрівник

"Міжзоряний мандрівник"("Гамівна сорочка") – роман письменника Джека Лондона, що був випущений 1915 року.

Дочка снігів

Роман оповідає про пригоди молодої емансипованої американки на Клондайку в часи «золотої лихоманки».

Скалаки

«Скалаки» — перша спроба Їрасека в великій прозі. У палітрі художніх засобів молодого письменника ще виразно помітні барви романтизму. Однак у розумінні суспільних проблем, розвитку характерів уже відчутне гостре око реаліста.