російської

Моя мама кохає художника

«Моя мама кохає художника» — емоційна оповідь чарівної дівчинки Ліни Коваль, яка стикається з різними проявами кохання. Читачі потрапляють у п'янку атмосферу чутливої дитячої уяви.

Віллі

Дитинство — це така пора, коли у твоєму житті неодмінно з'являється щось дивовижне. Приміром, балакучий велосипед. Чи то покинуте Село велетів. Чи то височезна прдруга, котра випікає смачнюче печиво... От і в Севка, героя повісті Ніни Дашевської «Віллі», усе це є. Так само як і решта дітлахів, він мріє про справжню дружбу й вірить у дива, які щомиті чатують на нього. Звісно, чатують не лише дива, проте Севко не засмучується. Він бо певен: урешті-решт чари переможуть будь-яку халепу!

Останні свідки. Соло для дитячого голосу

Друга книга славнозвісного художньо-документального циклу Світлани Алексієвич «Голоси Утопії». Спогади про Другу світову війну на теренах СРСР тих, кому під час війни було 6—12 років — найменш заангажованих і водночас найвразливіших її свідків. Війна очима дітей виявилася ще страшнішою, ніж та, яку закарбував жіночий погляд у книжці «У війни не жіноче обличчя». «Останні свідки» — це подвиг дитячої пам’яті. Книга друкується в новій авторській редакції.

Свій час

Час не терпить, коли його приватизують, й іноді здатен затягнути зухвальців у неприємні пригоди. Час мінливий і водночас непорушний, він може бути спільний для всіх, і для кожного — персональний.
Роман «Свій час» Яни Дубинянської має кілька захопливих сюжетних ліній, дії його відбуваються у різних часових та просторових межах. Уважні поціновувачі літератури з задоволенням помітять у ньому цілком упізнаваних персонажів літературної тусовки, вгадають найулюбленішу книжкову подію країни і, звісно ж, старовинне і таємниче місто, що його охороняють кам’яні леви.

Ми

Після руйнівної двохсотрічної війни гине мало не все населення Землі. Ті, кому все ж таки вдалося вижити, жертвуючи своєю особистою свободою, створюють Єдину державу – оплот порядку та рівності. Засновники Єдиної держави підкорили голод – нафтовою їжею, а кохання – рожевими талонами. Все у цьому місті раціональне і математично вивірене. Місто майбутнього обнесене Зеленою стіною, яка захищає його мешканців від хаосу навколишнього ірраціонального світу, а будинки у місті нагадують матриці зі скла, де кожен у своїй комірчині постійно знаходиться під наглядом усіх.

Сліпий музикант

Петрик — єдиний син багатої дворянської родини Попельських — сліпий від народження. Його мати Анна Михайлівна любить і жаліє хлопчика, тому й виховує його як тендітну квітку. А дядько Максим, який в юності бився під прапором Гарібальді, намагається привчити Петрика до самостійності. Хлопчик починає пізнавати світ на дотик, і одного разу його пальці знаходять клавіші фортепіано. Ще не знаючи ціни своєму таланту, він іде з волоцюгами «шукати правду». І тільки любов тепер здатна примирити його зі світом зрячих.

Сліпий музикант

Петрик — єдиний син багатої дворянської родини Попельських — сліпий від народження. Його мати Анна Михайлівна любить і жаліє хлопчика, тому й виховує його як тендітну квітку. А дядько Максим, який в юності бився під прапором Гарібальді, намагається привчити Петрика до самостійності. Хлопчик починає пізнавати світ на дотик, і одного разу його пальці знаходять клавіші фортепіано. Ще не знаючи ціни своєму таланту, він іде з волоцюгами «шукати правду». І тільки любов тепер здатна примирити його зі світом зрячих.

Пригоди барона Мюнхаузена

Відомі оповідання про неймовірні пригоди вигадника-брехуна барона Мюнхаузена.
Переказ для дітей Корнія Чуковського, переклад Григора Тютюнника.

Родинний архів та інші вірші

Борис Херсонський — один із найвідоміших російськомовних поетів України, есеїст і перекладач, лауреат багатьох міжнародних премій, зокрема премії ім. Йосипа Бродського, австрійської премії «Literaris» та ін. До першої україномовної книжки автора увійшли тексти двох книжок «Родинний архів» (2003) і «Мармуровий листок» (2009), а також кілька циклів віршів, у яких, крім перекладів Маріанни Кіяновської, є і автопереклади українською, і вірші, які Борис Херсонський написав відразу українською в 2013–2015 рр.

Пурпурові вітрила

До видання увійшла повість відомого російського письменника О. Гріна «Пурпурові вітрила» — історія про диво, яке двоє людей створили одне для одного. А письменник — для усіх нас... «Пурпурові вітрила» — лірична поема про кохання, про казку, яка стає реальністю, про віру в те, що людина здатна робити чудеса власними руками.