Українська художня література. Проза

Поезії

Життя українського талановитого поета Дмитра Загула (1890-1944) обірвалося трагічно у часи сталінських репресій. Про нього. як оригінального поета-символіста. часто писали, сперечалися відомі критики і літературна молодь. У його творчому набутку і численні переклади, і найперше - поема Байрона «Мазепа». Це видання складають вибрані вірші і поеми із збірок «3 зелених гір», «На грані», «Наш день», «Мотиви».

Таємниці Байгорода Юрія Яновського: літературно-історична розвідка

Уперше перед українським читачем постає наново відредагований, наближений до первинного авторського задуму текст повісті Юрія Яновського «Байгород» (1927), яку критики часто й незаслужено обходять увагою. Літературознавці та історики вперше об’єдналися і представили її читачу в широкому контексті бурхливих, малознаних подій сторічної давнини, що вирували в самому серці України навколо нинішнього Кропивницького - міста, яке шість разів міняло свою назву, але для великої літератури так і лишилося романтичним Байгородом. Видання багатоілюстроване та прокоментоване.

OST. Трилогія. Том 1. Морозів хутір

Трилогія Уласа Олексійовича Самчука (1905–1987) «OST» (роман «Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе»), створена й опублікована і еміґрації, перевидається в Україні вперше до 100-річчя письменника. Це друга після «Волині» епопея У. Самчука про долю України в історичному просторі, про випробування політичної нації на ґрунті менталітету українців.

Втеча від себе

Ця книга, роман "Втеча від себе” є продовженням і закінченням трилогії „Ост” і одночасно може читатися, як самостійно завершений твір.

Цим оповіданням закінчено більшу, на три книги закроєну, повість про події, що відбувались на відтинку нашої історії, в роках між Першою і Другою світовими війнами, під загальною назвою „Ост" і під назвами для кожної книги, „Морозів хутір”, „Темнота”, „Втеча від себе”.

Волинь. Частина III: Батько і син

«Волинь» - твір значною мірою автобіографічний. В основу його сюжету покладено факти життя автора та його родини. Ми знаходимо багато схожого в біографіях Самчука й головного героя роману Володька Довбенка. Перебуваючи на чужині, прозаїк надзвичайно болісно переживав розлуку з близькими йому людьми. Саме туга за рідним краєм, батьківським домом, батьками, сестрою стали головним поштовхом і бажанням повернутися подумки на Волинь, створити епічний широко розгорнутий роман про людей, між яких він виріс, яких знав і любив, без яких його існування не мало сенсу.

Волинь. Частина II: Війна і революція

«Волинь» - твір значною мірою автобіографічний. В основу його сюжету покладено факти життя автора та його родини. Ми знаходимо багато схожого в біографіях Самчука й головного героя роману Володька Довбенка. Перебуваючи на чужині, прозаїк надзвичайно болісно переживав розлуку з близькими йому людьми. Саме туга за рідним краєм, батьківським домом, батьками, сестрою стали головним поштовхом і бажанням повернутися подумки на Волинь, створити епічний широко розгорнутий роман про людей, між яких він виріс, яких знав і любив, без яких його існування не мало сенсу.

Волинь. Частина I: Куди тече та річка?

«Волинь» - твір значною мірою автобіографічний. В основу його сюжету покладено факти життя автора та його родини. Ми знаходимо багато схожого в біографіях Самчука й головного героя роману Володька Довбенка. Перебуваючи на чужині, прозаїк надзвичайно болісно переживав розлуку з близькими йому людьми. Саме туга за рідним краєм, батьківським домом, батьками, сестрою стали головним поштовхом і бажанням повернутися подумки на Волинь, створити епічний широко розгорнутий роман про людей, між яких він виріс, яких знав і любив, без яких його існування не мало сенсу.

Гори говорять!

Представлено канадське видання роману Уласа Самчука «Гори говорять» (у двох частинах). Роман, написаний у 1932–1933 роках, розповідає про Гуцульську Республіку. Відображено події, що відбувались у Західній Україні в 1918–1919 роках. Твір побудовано у формі розповіді одного з чільних представників гуцульського повстання Дмитра Цокана. Автор широко використав діалект гуцулів, описав їх психологію і народний побут.

Марія

Роман Уласа Самчука "Марія" (1933) — перший в українській літературі художній твір про примусову колективізацію, так зване "розкуркулення" справжніх господарів землі, трудівників-хліборобів, про голодомор тридцять третього року. Написаний він у високому стилі хроніки життя жінки-селянки, яка мимохіть підноситься до символу України. Помираючи голодною смертю, Марія пропускає через свою начеб просвітлілу на якийсь час свідомість всі радощі й болі свого мученицького шляху.

Марія. Чого не гоїть огонь. Віднайдений рай

До збірки творів Уласа Самчука увійшли дві його повісті - «Марія» (на думку дослідників, це перший значний прозовий твір в українській літературі, де описано страшні картини українського голодомору 30-х років минулого століття) та «Чого не гоїть огонь?» (про боротьбу Української повстанської армії за незалежність України ) та збірка оповідань «Віднайдений рай». В усіх творах Уласа Самчук змальовує ситуацію на своїй малій батьківщині – у селі Дермань нині Здолбунівського району на Рівненщині.