Українська художня література. Проза

Марія

Роман Уласа Самчука "Марія" (1933) — перший в українській літературі художній твір про примусову колективізацію, так зване "розкуркулення" справжніх господарів землі, трудівників-хліборобів, про голодомор тридцять третього року. Написаний він у високому стилі хроніки життя жінки-селянки, яка мимохіть підноситься до символу України. Помираючи голодною смертю, Марія пропускає через свою начеб просвітлілу на якийсь час свідомість всі радощі й болі свого мученицького шляху.

Марія. Чого не гоїть огонь. Віднайдений рай

До збірки творів Уласа Самчука увійшли дві його повісті - «Марія» (на думку дослідників, це перший значний прозовий твір в українській літературі, де описано страшні картини українського голодомору 30-х років минулого століття) та «Чого не гоїть огонь?» (про боротьбу Української повстанської армії за незалежність України ) та збірка оповідань «Віднайдений рай». В усіх творах Уласа Самчук змальовує ситуацію на своїй малій батьківщині – у селі Дермань нині Здолбунівського району на Рівненщині.

На твердій землі

Присвячується пам'яті столітніх роковин об'єднання провінцій Канади та 75-літніх роковин поселення українців у цій країні — з почуттям глибокої пошани до їх творчого, будуючого і організуючого генія.

Юність Василя Шеремети. Том 2

Автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді 1920-х років. "Юність Василя Шеремети" - це роман про життя молодого покоління українських інтелектуалів у повоєнний і пореволюційний час. У складних національних і політичних умовах головні герої твору - молоді люди, учні гімназії, швидко дорослішають і переходять від юнацьких пристрастей та захоплень до усвідомлення відповідальності за свою долю, долю своїх друзів, батьків, своєї рідної землі.

Юність Василя Шеремети. Том 1

Автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді 1920-х років. "Юність Василя Шеремети" - це роман про життя молодого покоління українських інтелектуалів у повоєнний і пореволюційний час. У складних національних і політичних умовах головні герої твору - молоді люди, учні гімназії, швидко дорослішають і переходять від юнацьких пристрастей та захоплень до усвідомлення відповідальності за свою долю, долю своїх друзів, батьків, своєї рідної землі.

Чого не гоїть огонь

Плянета Ді-Пі. Нотатки й листи

Розірвана фата

В основі повісті сучасної української письменниці із мальовничого Поділля – типовий любовний трикутник. Однак авторка, яка нещодавно дебютувала науково-фантастичною повістю «Пригоди Романа та його друзів на Дріоді», прагне не просто творити черговий сюжет, а через своїх героїв наголосити, що не можна вибудувати власне щастя на нечесності, користолюбстві, лукавстві, хитруванні, а то і безвідповідальності. Це призводить лише до краху, як це і сталося з героями пропонованої читачам мелодрами.

Пригоди Романа та його друзів на Дріоді

Романа та Тасю за таємним бажанням обох мрійливих дітей забирає зореліт, щоб вони побували на втіленні усіх дитячих мрій – штучному супутнику Місяця, Сеопфії. Але з цього моменту пригоди дітей лише починаються...

Офіцер із Стрийського парку

Львів, осінь 1918 року. Австро-Угорська імперія за крок до руйнації. Поляки та українці ведуть боротьбу за владу, кожна сторона претендує на Східну Галичину. Йдуть важкі політичні переговори. Українцям вигідно затягувати процес — є надія знайти сильного союзника. Аж раптом у Стрийському парку знаходять труп офіцера-поляка, який був членом таємного військового товариства. Переговорам кінець, і Климентій Кошовий, не так давно — відомий адвокат, а нині — особа без певних занять, має два дні, аби довести: вбивство не має стосунку до політики.