Художня література

Італія під мікроскопом

Італія стоїть на другому місці у списку десяти найкрасивіших країн. Але ця книга – не путівник її відомими місцями. Авторка вирішила показати нам Італію зсередини, але не очима туриста чи заробітчанина. З цієї збірки оповідань, де кожне – окрема зернина для роздумів, ви дізнаєтеся і про культуру країни, і про звички та звичаї її мешканців, про їхні радощі та проблеми. «Італія під мікроскопом» – це охудожнені враження сучасної українки від сучасної Італії, де та мешкає вже чимало років.

Тигролови

Пригодницький роман «Тигролови» Іван Багряний написав за два тижні в далекому 1943-му році на основі своїх спогадів про роки заслання. Українці змогли вільно читати роман лише в роки незалежності. Міцне слово Івана Багряного закарбувалося в тексті «Тигроловів», а образи з роману постають в новому мистецькому баченні художника Дениса Темного – це тату, але вже не табу.

Порнографія

Це один із найпопулярніших романів відомого польського письменника і драматурга Вітольда Ґомбровича. Дія роману відбувається у Польщі за часів Другої світової війни, проте історичні реалії – лише тло для захопливого сюжету з елементами криміналу і любові. В центрі подій - двоє варшавських інтелектуалів, що помандрували до сільської місцевості, ховаючись од війни, і зустріли там двох молодих закоханих, які, на їхню думку, ідеально пасують одне одному, проте ще не осягнули цього вповні.

В сумнівній битві

Написана далекого 1936 року, повість Джона Стейнбека «В сумнівній битві» не втрачає актуальності й понині. Цей, за словами критика, «мужній і неймовірно чесний» твір, що заснований на реальних подіях, які відбувалися у США, - ода маленькій людині, що своїм завзяттям здатна зрушити цілий народ.

Над зозулиним гніздом

На початку 1960-х, під час навчання в університеті, Кен Кізі кілька місяців підпрацьовував санітаром у психіатричному відділенні однієї з лікарень. Саме там, на нічних змінах, він почав писати свій дебютний роман — «Над зозулиним гніздом».
Очима індіанця-напівкровки Вождя Бромдена, якого всі вважають глухонімим, читач побачить героїчну боротьбу веселого шахрая Рендла Патрика Макмерфі проти могутнього Комбінату, що підкорив уже собі все людське життя.

Чоловік, який вирощував комети

Мало хто вміє зазирнути в душу дитини так глибоко, як це робить Анджела Нанетті: недарма італійська літературна критика охрестила її «поетесою дитячих душ». У цій книжці, головний герой якої, Арно, живе з мамою на ім’я Міріам і молодшим братом Бруно у хатині поблизу невеликого гірського села, дійсність дивовижно й дуже органічно переплелася з казкою. Це розповідь про велику втрату — і про віднайдення, а ще про те, як важливо попри все зберігати вірність своїм мріям, адже тоді вони неодмінно збуваються, хоч іноді це стається не зовсім так, як ми сподівалися.

Вибрана лірика

До книжки увійшли вірші з усіх збірок визначного російського поета-неоромантика Миколи Степановича Гумільова
(1886—1921).

Мамелюк

Гостросюжетна повість грузинського письменника Кондрате Татарішвілі (1872-1929) «Мамелюк» розповідає про трагічну долю жертв страшного лиха феодальної Грузії — работоргівлі. Маленький грузинський хлопчик Хвича, викрадений розбійниками і вивезений в Єгипет, стає уславленим полководцем мамелюків («білих рабів») Махмуд-беєм і в битві з наполеонівською армією знаходить свій трагічний кінець. Почутий з вуст пораненого ним венеціанського сотника передсмертний вигук рідною мовою «вай нана» миттю оживляє перед очима Хвичи-Махмуда призабуту вітчизну, батьків, друзів дитинства.

КраїнаМедея

«КраїнаМедея» була поставлена у Королівському драматичному театрі у 2009 році. У п’єсі античний сюжет трагедії Евріпіда розгортається у реаліях сучасного світу. Медея за версією Стрідсберґ — біженка, якій після чоловікової зради відмовляють у праві залишатися в країні; пацієнтка лікарні, психічний стан якої записано до медичної картки: «Почергово то кататонія, то істерія. Божевільна. Безумна. Відкинута. Несамовита. Зруйнована. Спустошена. Вже не знає любові. Ніколи не знала любові. Ніколи не полюбить знову».

Мілева Айнштайн

Драма відомої сербської письменниці Віди Огнєнович «Мілева Айнштайн» базується на фактах біографії однієї з перших сербських жінок-учених, які працювали в царині фізики і математики. Мілева Марич, перша дружина Альберта Айнштайна, до сьогодні залишається дещо загадковою постаттю. Віда Огнєнович вводить читача до фізичних лабораторій і до приватних покоїв славетного подружжя, оповідаючи про перемоги й поразки, прокляття душевної хвороби і драму безмежного кохання.
«Мілева Айнштайн» ставить перед читачами складні питання жіночої емансипації, однозначні відповіді на які дати нелегко.