Ця книжка відкриє вам те, чого ви ніколи не побачите на південних турецьких курортах. Якийсь натяк на справжню Туреччину ви, може, зустрінете у Стамбулі, але лише тоді, коли будете уважні і спостережливі. Воно зачепить вас, але не розкриється повністю. Відтак залишиться в пам’яті загадкою, відчуттям незавершеності і, обов’язково, манитиме вас до себе ще раз і ще раз..

     Якщо оцінювати роман київського академічного науковця та заодно - відзначеного свого часу «Коронацією слова» Станіслава Росовецького «Помста Першодрукаря» за формальними ознаками, то готовий визнати: читач має справу таки з жанровою літературою. Тим більше, що автор низки науково-популярних творів просто не може собі дозволити викладати матеріал занудно. До того ж 66-річний письменник видається також у російському «Вече» - видавництві, котре спеціалізується саме на історико-пригодницьких творах.

     Величезна спокуса написати, що нарешті в українській белетристиці з`явився власний Умберто Еко, вітчизняний Артуро Перес-Ріверте, викоханий життєдайною закарпатською лозою Борис Акунін. Проте не піддамся спокусі, бо насправді закарпатський письменник та журналіст, доктор історичних наук, професор Сергій Федака написав, як на мій скромний погляд, найбільш очікувану українцями книгу за дев’ятнадцять останніх років. Незалежно від існування Еко, Переса-Ріверте та Акуніна разом узятих. До політики твір не має жодного стосунку.

     Бажання прочитати цю книгу у мене загорілось вже від самої її назви. Як у великого шанувальника австрійського неофолк-гурту Sturmpercht, від неї в моїй голові починає грати веселий мотивчик їхньої пісні «Der Tanz des Tatzelwurms», а розуміння того, що український автор взяв за основу для книги маловідому широкому загалові альпійську міфологію, змушує прочитати цю книгу незалежно від її вмісту. Зайвим сигналом для мене як меломана була віддалена схожість обкладинки книги на обкладинку альбому гурту Kampfar «Kvass».