Після кількарічної перерви нещодавно вийшла нова книга Дереша. Після серії "сирих", ця - мала бути першою сходинкою дорослого етапу автора.
Але, як на мене, вийшов якийсь "вінегрет", нескладний і пустий. "Голова Якова"- це знов гонитва за новою формою, сумбурний потік свідомості при мінімумі змісту. Така-собі сповідь Любка, про роки мовчання і відомості. Якова по іншому ніж, як Дереша не можливо сприймати. І дуже шкода, що його таки примусили написати хоча б щось.

Це чудова книга від якої важко було відірватись. В дитинстві випадково віднайшла Тереодорів в бабусіному сараї, закинуту серед мотлоху. І пригадала, що мама колись переповідала веселі історії з неї. Саме ці перекази і врятували книжку від поїдання мишами, а пізніше я теж читала її із захопленням і досі вважаю однією з найкращих прочитаних книг. Цікаві пригоди та хороший гумор. Саме те, що треба для молодшого та середнього шкільного віку.
Рекомендую не пошкодуєте!