Сама назва повісті говорить про те, що йдеться у ній про людину, про те, чим є людина на фоні життєвих обставин. Вона може бути освіченою, сильною, незалежною, як Олена Ляуфлер, проте над нею все одно існує щось вище. Яке здатне зруйнувати пиху і всякі ілюзії, які людина може мати стосовно себе

     Порожні безлюдні міста, які поступово руйнуються і перетворюються на нетривкі пам’ятники цивілізації, що як та змія, оскаженіло вчепившись сама у себе, таки спромоглася довершити те, проти чого ми скільки разів застерігали самих себе… Примари сіл, в які взагалі краще не потикатися, адже там міг хтось вижити, а відтепер у цьому світі краще ні з ким зайвий раз не перетинатися. Залишки людей, які вже давно перестали бути людьми і тепер полюють на все, що можна спожити або над чим можна вдосталь познущатися, а потім все одно спожити.

     Вивести з даного роману якийсь бодай один повчальний висновок, мабуть, не зможу. Не знаю чи вчить цей твір чогось взагалі. Чим він однозначно є, так це витвором мистецтва. А завданням витвору мистецтва, перш за все, є надання естетичного задоволення особі, яка його сприймає.

     Дана книга – добірка художніх творів видатного українського вченого-історика, політичного діяча і письменника Михайла Сергійовича Грушевського. Твори, зібрані під цією обкладинкою вражають своєю глибиною, правдивістю, масштабністю та різноманітністю.
     Цю книгу я знайшов, коли копирсався у бібліотеці своїх батьків і тоді я й не міг подумати, що натрапив на такий скарб!
     Коротенько про кожний твір.