«Понтыизм – это когда ты вынужден сделать жертву ради того, чего у тебя на самом деле нет, и того, кем ты на самом деле не является ...».
     Что это за вера «понтыизм», которой поклоняется так много людей? Что такое «нация спортивного костюма»? Как, используя фантастику, рассказать о социальной депрессии? И как пережить очередной конец света в стране, жизнь в которой уже давно стала апокалипсисом?
     Ответы на эти вопросы следует искать в сборнике рассказов Александра Михеда «Понтыизм».  

      У видавництві «Ярославів Вал», у серії «Сучасний бестселер України», вийшов недавно новий роман Івана Корсака «Мисливці за маревом». Особливість цього твору  частково вже розкривається в анонсові видання: «Це дещо химерна книга про те, що гідність людини не здолає навіть сокира ката.Сокира та вищербиться, іржа її сточить, а слово Данила Братковського непідвладне назавше іржі чи тліну.
      А ще в книзі йдеться про кохання і гідність, які зі зброєю у руках, як поверне життя, боронити варто...»

     Fatamorgana– марево, яке заполонює людську свідомість більше, ніж будь-що, - дочасні земні блага. Для Андрія Волика – це робота при машині. Для його дружини Маланки – земля. Для багатьох селян із повісті – чуже панське майно.

     Сама назва повісті говорить про те, що йдеться у ній про людину, про те, чим є людина на фоні життєвих обставин. Вона може бути освіченою, сильною, незалежною, як Олена Ляуфлер, проте над нею все одно існує щось вище. Яке здатне зруйнувати пиху і всякі ілюзії, які людина може мати стосовно себе