Художня література

Женоненависник

Розпещена стамбульська красуня Сара приїжджає у маєток свого дядька, де через місяць має відбутися весілля її двоюрідної сестри. Дівчина розважається, намагаючись привернути увагу і закохати в себе усіх чоловіків навкруги. Незабаром неподалік від маєтку отаборилися спортсмени. Серед них є один, на прізвисько Гомункулус, кого всі вважають женоненависником. Лише на нього не діють Сарині чари. Сара присягнулася у будь-який спосіб підкорити його серце і змусити на колінах благати про взаємність. Але вона навіть уявити не могла, до чого призведе її, на перший погляд, безневинна витівка...

Місячний краєвид

Повість «Місячний краєвид» була написана у 1939-му, але вийшла друком лише 1953 року.

Гра в бісер

«Гра в бісер» — останній, підсумковий роман Германа Гессе. Проблема, що хвилює автора, — це доля культури та глибока криза духовності сучасного світу. Відрив елітарної культури, її зростаюча самоізоляція призводять до втрати нею творчого духу, до переродження «культури» в «цивілізацію». Нині ці процеси набули посиленого розвитку, що актуалізує роман Гессе і надає йому рис своєрідної антйутопії.

Деміан

«Деміан» — роман про становлення особистості, про духовні пошуки. Це історія юнака Еміля Сінклера, який відчув провалля між лицемірною мораллю, що її проповідували церква, родина і школа, та реальним світом. У дитинстві він був збитий на манівці, потрапивши під пресинг брутального хлопця. Але потім у його житті з’являється таємничий Макс Деміан, який настановляє його завжди залишатися вірним собі й боротися з головним ворогом — загальновживаною умовністю.

Сіддхартха

Алегоричний роман-притча Германа Гессе «Сіддхартха» (1920) вперше був опублікований у берлінському видавництві S. Fischer Verlag 1922 року. Його дія розгортається в стародавній Індії в ті часи, коли Будда Гаутама ще тільки починав проповідувати своє вчення. Головний герой роману, син брахмана Сіддхартха, полишає свого батька, щоб стати бродячим аскетом, потім він йде від бродячих аскетів, щоб почути вчення Будди, але і Будду він залишає, щоб спокуса слідувати його вченню не стала перешкодою на його власному шляху до просвітління...

Нарцис і Ґольдмунд

В основі роману — протистояння двох героїв: Нарциса, вченого-богослова, який присвятив себе служінню Богу та наукам, та його учня Ґольдмунда, що є втіленням наївності та безпосередності. І Нарцис, і сластолюбний красунчик Ґольдмунд намагаються розгадати таїну буття і віднайти сенс життя. Тільки засоби у них різні...

Жінка війни

Книга «Жінка війни» — перше в історії України видання, де збройне протистояння на теренах нашої країни розглядається через історії жінок. Оповідання написано на основі інтерв’ю з 25 жінками — парамедиками, волонтерами, журналістами, військовослужбовцями, які вирушили на Схід боронити свою Вітчизну. Авторка розповідає про вистраждані долі героїнь, але водночас кожна з них — це символічний образ, у якому втілено життя й емоції багатьох жінок-воїнів. Їхніми вустами говорить Україна. Це голос, який варто почути і до якого варто дослухатися.

Теологічно-політичний трактат

"Теологічно-політичний трактат" видатного нідерландського філо-софа-пантеїста Бенедикта (Баруха) Спінози (1632—1677) — один із перших його кроків на шляху до створення цілісної картини світу і зрозуміння ''першопричини і походження речей'', що мислилося як пантеїстичне розкриття генезису всіх предметів та природних явищ з погляду тотожності Бога та природи як єдиної, вічної та нескінченної субстанції.

Теологічно-політичний трактат

«Теологічно-політичний трактат» видатного нідерландського філософа-пантеїста Бенедикта Спінози (1632—1677) — один із перших його кроків на шляху до створення цілісної картини світу і зрозуміння «першопричини і походження речей», що мислилося як пантеїстичне розкриття генезису всіх предметів та природних явищ з погляду тотожності Бога та природи як єдиної, вічної та нескінченної субстанції.

Сто днів. Левіафан

«Сто днів» (1935) – єдиний історичний твір письменника, де на тлі вбивчого безумства імператора Наполеона I подано разюче зображення трагедії малої людини, – а водночас і цілого покоління! – що беззастережно вірила в проголошені ідеали.«Левіафан» (1940) – один з останніх творів Йозефа Рота, що вийшов друком уже після смерті автора й зображує нині втрачений світ єврейських громад Галичини та Східної Європи.