Художня література

Бухара

У творі основоположника таджицької радянської літератури (1878—1954) відображено важливі й складні події у Бухарському еміраті наприкінці XIX ст., показано страждання і безправ’я таджицького народу. Сюжет побудований на спогадах головного героя, який пройшов довгий і важкий життєвий шлях.

Прощайте, мої п'ятнадцять літ...

«Прощайте, мої п'ятнадцять літ...» — це щира сповідь підлітка — розумної і спостережливої дівчини, в серці якої зародилося перше кохання.
Клод Кампань — псевдонім подружжя Жана-Луї та Бріжітт Дюбрей. Перу Жана Луї належать відомі у Франції романи для підлітків — «Рятувальна експедиція» та «Капітан із Жамборея». Велику популярність серед читачів завоювали і повісті Ж. Луї та Б. Дюбрей, видані під псевдонімом Клод Кампань — «Хлопець та дівчина» і особливо — «Прощайте, мої п'ятнадцять літ»...

Одинадцять хвилин

Це роман про любов, про секс, про те, як два тіла вчаться розмовляти одне з одним мовою жаги. Марія, дівчина з бразильської провінції, піддавшись на умовляння вербувальника, їде працювати в Швейцарію – танцівницею в закритому клубі. Одначе дійсність виявилася далекою від обіцянок, й Марія стає повією. Та на цьому шляху її чекає зустріч, яка змінить її саму та її життя.

Історія гріха

У центрі твору видатного польського письменника Стефана Жеромського (1864—1925) доля Єви Побратинської, чесної, мрійливої, вродливої дівчини, що прагне вирватися з матеріальних нестатків, прагне до піднесеного, світлого, хорошого. Та дійсність невблаганно топче паростки її надій.
Облудна буржуазна мораль нівечить її душу, паплюжить найчистіші й найблагородніші почуття, штовхає на шлях розпусти, злочинів і шахрайства.

Синдром дитячих спогадів

В романі київського письменника В’ячеслава Гука “Синдром дитячих спогадів” на тлі радянсько-фінської війни 1940 року розгортається родинна драма, учасником якої стає фінська родина, що мешкає на кордоні з Радянським Союзом.

Спогад про океан

Нову книгу класика української літератури Олеся Гончара складають новели, що увійшли до золотого фонду національного письменства. Насичені глибокими роздумами про долю природи і долю світу; пройняті тривогою за духовність сучасної людини, лаконічні й дотепні, ліричні й водночас сповнені тонкого психологічного аналізу, ці перлини української новелістики спонукають знову й знову замислитись над сенсом буття, будять своїм живим словом у людських серцях любов до України.

Посвітається

Сьогоднішній Гірник — це домежно аскетичний, інколи аж на грані літературного мінімалізму, вельми стриманий на емоцію та голосне слово поет. З усього відчутно, що він давно дав для себе відповіді на всі запитання, йому все зрозуміло в цьому світі Він усьому знає ціну. Поет із повним правом міг би повторити відомі слова Леоніда Первомайського про те, що вірш починається не з великої літери, а з великого болю. Цього безвиводного болю справді багато в творах Павла Гірника. Вдовиний біль і біль сирітства. Біль жертв соціальної наруги і біль жорстоко покривджених.

Єврейські повісті

Письменник Анатолій Дімаров у свій час певними колами був проголошений українським антисемітом №1. дійшло навіть до того, що на нього був поданий позов до генерального прокурора тодішнього СРСР, а також - відповідна заява в організацію Об'єднаних Націй.
Який із Дімарова антисеміт - читач зрозуміє, ознайомившись із повістями цієї збірочки. До речі, одна із них, "Симон-різник", лягла в основу фільму "Ізгой", що був відмічений премією Гран-Прі на міжнародному кінофестивалі в Італії.

На коні й під конем

Це весела книжка українського письменника лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка про дотепного і меткого сільського хлопчика. Багато трапляється з ним пригод - і веселих, і сумних, так як кипуча енергія вирує в ньому, як у вулкані...

Мудація

Тарас Прохасько: “Нову книжку прийнято з чимось порівнювати, бо нема книжки, яка би не була подібною на якусь іншу. Але це не той випадок. Я переконаний, що невдовзі якраз із Мудацією будуть порівнювати ще новіші книжки, які треба буде з чимось порівняти. Щодо Ромка Чихарівського, то його проза пригадує так завані стереомалюнки, які були популярними п’ятнадцять років тому. Їх друкували навіть на учнівських зошитах. Треба було приставити малозрозумілий малюнок до носа, сконцентрувати погляд і повільно віддаляти рисунок від себе.