Художня література

Блакитне сало

Володимир Сорокін (1955 р.) — російський письменник, драматург, сценарист. Його книги перекладено багатьма мовами, романи публікувалися в таких великих видавництвах, як Gallimard, Fischer, DuMont, BV Berlin, Haffman, Verlag Der Autoren. У видавництві «Фоліо» 2010 року вийшли його романи «День опричника» та «Цукровий Кремль». Твори В. Сорокіна неодноразово ставали причиною скандалів. Не був винятком і цей роман. ...Кінець ХХІ сторіччя. Після світових ядерних катаклізмів на планеті головують китайці. Небувалого розквіту досягла генна інженерія.

Скляний очерет

Пропонуємо Вашій увазі видання, до якого ввійшли збірки поезій "Скляний очерет" та "Р[озкриваючи] к[риптоніми]"

Сагіб. Імпресії з депресії

Пропонована книга - це художня рефлексія на тему зіткнення культур: випещеної, західної, демократичної та "дикої", балканської, повоєнної. Листи оповідача, з яких складається твір - характеризують не тільки Боснію але й самого оповідача і його західний світогляд. Філігранна іронія автора оголює гострі кути, які виникали і виникають у подібних контактах культур.

У нас, в Аушвіці...

Моторошна сила прози Боровського полягає в тому, що він із якоюсь потойбічною – по той бік добра і зла – стилістичною байдужістю показує нам будні табірного комплексу Аушвіц-Біркенау.

В сталевих грозах

Найвідоміша книга Ернста Юнґера В сталевих грозах («In Stahlge-wittern»), яка має підзаголовок Зі щоденника командира ударної групи, була вперше опублікована 1920 р. коштом автора й упродовж кількох років стала бестселером. Це, можливо, найдокладніша, найправдивіша, найважливіша книга про Першу світову війну.

Світлотиск

До книги вибраних віршів видатного німецькомовного поета Пауля Целяна (1920, Чернівці–1970, Париж) увійшли твори автора, написані ним в останні роки життя. Збірка містить сто поезій, надрукованих у прижиттєвих виданнях, а також у книгах, що з’явилися відразу після трагічної смерті Целяна. «Світлотиск» дає можливість ознайомитися з «пізнім» Целяном, чия творчість відзначалася дедалі більшою тьмяністю та герметичністю письма, численними поетичними кодами й шифрами, залишаючись одним із найцікавіших явищ європейської поезії другої половини ХХ століття.

Пісні, пісні

Поетична збірка Андрія Бондаря, поета, перекладача і публіциста, автора книжок «Примітивні форми власності» (2004) і «Морквяний лід» (2012), характеризується типовими рисами творчої кризи, яка, втім, вкладається у ширшу картину існування особистості – кризу середнього віку. Неспроможність писати у старій манері підштовхнула автора до ідеї, що поезією може стати все. Відтак книжка позначена максимальним ступенем мозаїчності художнього мислення, абсурдизмом, примітивізмом і багатожанровістю.

Листи до матері

Анатолій Добрянський (1935 – 2003) – знакова постать культурного життя Буковини й Чернівців, яскрава й непересічна особистість. Тому його «Листи до матері» цікаві під багатьма оглядами, зокрема як історія становлення молодої людини в умовах тоді ще порівняно недавно прилученої до Радянського Союзу Буковини. Водночас це правдива повість про довірливі й душевні стосунки матері й сина, а заразом своєрідна хроніка студентського життя, цікаві відомості про місто, університет, армійські літні збори, редакцію обласної газети, літературне об’єднання, про подорожі, плани та сподівання.

Світлі голоси життя

До видання ввійшли есеї та літературознавчі статті, писані протягом півсторіччя. Автор згадує не лише добре знані імена, а й імена непересічних людей, з якими доля звела його на тернистому життєвому шляху в часи неволі і в умовах свободи. Ці імена є тими світлими голосами, які, попри похмуре обличчя доби великого знецінення людини, животворили культуру, розширювали сферу добра, сповідували неперебутні істини й найвищі вартості, дзвінко відлунюючи у наснажених, шляхетних і хоробрих серцях кожного покоління.

Юність Василя Шеремети

“Юність Василя Шеремети” Уласа Самчука (1905—1987) — це роман про життя молодого покоління українських інтелектуалів у повоєнний і пореволюційний час. У складних національних і політичних умовах головний герой твору та його товариші — учні Кременецької української гімназії — швидко дорослішають, набувають соціального досвіду і переходять від юнацьких пристрастей та захоплень до усвідомлення відповідальності за свою долю, долю своїх друзів, батьків, своєї землі.