Художня література для дітей

Конференція звірів

Еріх Кестнер (1899-1974) - лауреат багатьох літературних премій. 1960-го отримав золоту медаль Г.А.Андерсена. У повісті "Конференція звірів" автор у цікавій формі розповідає про стосунки людей і звірів.

Мила Рудик и Руины Харакса

В год окончания Младшего Дума Милу Рудик ждет немало событий: борьба за звание лучшего выпускника Думгрота, разгадка давно терзающей ее тайны, первая любовь. Кажется, что в жизни юной волшебницы наступила долгожданная белая полоса, но Мила еще не знает, что все это время чужая воля приближает ее к новым испытаниям.

Мила Рудик и загадка Сфинкса

Заканчиваются летние каникулы, и Миле предстоит возвращение в Троллинбург. Впереди ее ожидает полный опасных приключений год ,а главное — Милу преследует таинственный длинноволосый незнакомец, чье лицо всегда остается в тени…

Мила Рудик и кристалл Фобоса

Жителей Троллинбурга навязчиво преследуют их собственные страхи, в городе появляется четвертый из «пяти спасенных», а Миле является таинственная старуха, больше похожая на тень, чем на человека. Что скрывается за всеми этими событиями? И сможет ли кто-нибудь спасти Троллинбург от всепожирающего страха, который грозит превратить город волшебства в город безумия?

Мила Рудик и Магический Синод

Друг и учитель Милы впал в загадочный сон, а самой Миле грозит суд ордалий за преступление, которого она не совершала. Сможет ли кто-нибудь защитить Милу от нависшей над ней угрозы и чего на самом деле добивается человек, который стоит за всеми этими событиями?

Міла Рудик і Чаша Місячного світла

Тринадцять років тому Мілу Рудик разом з іще чотирма діть­ми — чарівниками по праву народження, викрала Гільдія — організація, яка тривалий час полювала на магів, щоразу залишаючи поряд з новою жертвою Чорну Мітку.

Різдво у Петсона

Дідуньо Петсон і кіт Фіндус заходилися прибирати до Різдва. І майже з усім упоралися. Лишилося тільки подбати про ялинку та святковий стіл. І саме тоді стається те, чого не мало статися. Петсон посковзнувся і так забив ногу, що не міг сходити у крамницю по продукти до різдвяного стола, не кажучи вже про ялинку... Так би їм і випало сумне Різдво, якби до Петсона не прийшли гості, про яких ані він сам, ані Фіндус не могли навіть мріяти.

Петсон, Фіндус і переполох на городі

Був погожий весняний ранок. У кожному кущі виспівували пташки, росла трава, вкривались листям дерева, і всюди літали, повзали й метушилися дрібні комашки. Кіт Фіндус гасав довкола й подохав жуків. Дідуньо Петсон стояв на городі, розглядав землю і розминав її в долоні. «Уже пора, - заявив він. – Сьогодні можна сіяти городину й садити картоплю». Проте Фіндус мав іншу думку, на що можна використати город. До того ж і в курей, і в корів був на те власний переконливий погляд. Тож так чи інак, але все відбувалося дуже незвично.

Петсон, Фіндус і торт на іменини

Неймовірна, повна вигадок розповідь про те, як випікався іменинний торт для кота, що святкує день народження тричі на рік. Тут багато тепла, ніжності й напрочуд життєрадісного погляду на світ. Шведський хутір змальовано з любов’ю та увагою, так само як і його мешканців, що насправді не вигадані, а реальні.

Як Фіндус загубився

Дідуньо Петсон живе зі своїми курми на сільському хуторі. Він відчуває себе дуже самотнім. Одного дня до нього приходить сусідка Беда Андерсон з картинною коробкою. На ній великими літерами написано: «ФІНДУС ЗЕЛЕНИЙ ГОРОШОК». Але в коробці був не горошок. Там було маленьке-премаленьке кошеня! І сталося так, що Фіндус потоваришував із Петосном і ще з багатьма-багатьма іншими…