українська

Вірнопідданий

Роман Генріха Манна «Вірнопідданий» став одним з перших в німецькій літературі ХХ століття, де автору вдалося в абсолютній формі реалізувати свої творчі принципи. Він показав, що доля самотнього, звичайного, забитого чоловічка може знайти риси цілої нації! У романі показана громадська панорама кайзерівської Німеччини, звідки практично виросла, виплекалась мрія і про «Велику Німеччину», і про арійців - «надлюдину». Генріх Манн не шкодує свого героя, як і оточуючих його дійових осіб роману, він відвертий до сарказму, показуючи не тільки панораму доль, а й дно, виворіт життя і свідомості людей.

Канцоньєре

6 квітня 1327 року в авіньйонській церкві Св. Клари геніальний італійський поет та мислитель Франческо Петрарка (1304-1374) вперше побачив жінку на ім’я Лаура. Тої ж миті він закохався – на все життя та без надії на взаємність. На честь мадонни Лаури поет почав складати вірші, які потім звів у збірку. Так з’явилася «Канцоньєре» – книга, яка стала однією з найпомітніших й найвидатніших в історії світової літератури та зробила безсмертним ім’я Франческо Петрарки.

Автогеографія

До книги культового харківського концептуаліста, культового критика Ігоря Бондаря-Терещенка, знаного під постмодерним брендом ІБТ, увійшли вибрані поетичні твори зі збірок «Лірень», «Ulaskava», «Фібруарій», «Поsтебня», «Коза-Дерида», «Сорока-бароко», радіоп’єси «Пастка на миші», «Чорний аспірин», «Золотий любисток», а також фрагменти з книги метафізичного краєзнавства «Пластика ґетто».

Тонка іронія , що подекуди сягає чорного гумору і сарказму, вишуканий стиль автора не залишать байдужими читачів різного віку, статі та соціального статусу.

Симпл сторіз

Ці звичайні історії, розказані чи то пак показані Інґо Шульце, місцями дуже нагадують мені «Маленькі трагедії» Миколи Рябчука. Здавалося б, цілком інший час і цілком інша країна, а трагедії, виявляється, усе ті ж – маленькі. Хоч – і тут починається чарівна відмінність – у Шульце вони сплелися, зв’язалися, сплуталися і переросли у роман. Ми не можемо відстежити всіх його історій – цей роман із тих, де значно більше прихованого, ніж оприявленого. Але ми можемо бути упевненими в Авторові – хто-хто, а він таки тримає під контролем цю схильну до порожнин та розривів дійсність.

Ієрогліф кохання

...На цей раз Люба Клименко ділиться екзотичним досвідом українсько-французької пекельної любовної кухні, яка через деякі життєві обставини головних героїв (Христі та Франсуа), готується не в Україні і не у Франції, а в далекій країні Східної Азії. Тож любовні страви Христі та Франсуа щедро приправлені східними спеціями.

Аліса в Дивокраї

Яскрава, барвиста, з веселими і кумедними малюнками книжка розкаже про неймовірні пригоди Аліси в Дивокраї, познайомить з його чудернацькими мешканцями — Білим Кроликом, Чеширським Котом, Грифоном, Березневим Зайцем та багатьма іншими, яких створив для своїх маленьких друзів видатний англійський математик, що зажив слави як відомий письменник Льюїс Керролл.

Серце гріє

П’ять елементів світу. П’ять одвічних стихій. П’ять храмів магічної школи Ормрон.
П’ятеро підлітків – членів однієї команди: позбавлена магії дівчина, напівдемон, юний геній, ледар та дівча, не відзначене жодним особливим талантом, – дівча, котрому доведеться стати єднальною ланкою для решти. Чиї руки зрадять? Чиє серце не витримає? Чия душа спіткнеться, щоб обрушити світ у хаос?
Загадка, плата за яку, – власне життя.

Зло не має влади

І магічні формули, і маги-королі, і навіть вірні друзі часом виявляються безсилими – ні, не перед жорстокими чарами, а перед звичайною буденністю й забуттям. І тоді приходить Сарана – жахлива стонога і сторука навала змітає й витоптує все на своєму шляху, і не має від неї порятунку, і ніщо її не зупинить... Королівство, котре забуло свого короля, приречене на загибель і запустіння. „Зло не має влади” – лише слова...
Ти теж так вважаєш?

Свої, чужі, інші

Добре мати мудрих батьків, гарний дім, вчитися у школі, мріяти про університет і знати, що все у твоєму житті буде правильно... А якщо єдине, що тобі залишається, це «принеси, віднеси, забирайся геть», якщо твої друзі - жебрак, сирота та старий сліпий злодій, якщо ти дивишся на світ не з чисто вимитого віконця ошатної садиби, а з придорожньої ковбані - то й своїх і чужих ти міряєш не вагою кошеля з грішми, а такими застарілими поняттями, як вірність, добро й милосердя. І якщо раптом на одній шальці терезів опиняється життя когось зі своїх - то й на іншу ти не роздумуючи кинеш своє життя.

Зі сторінок

Назва роману має присмак іронії. «Зійшла зі сторінок» - так говорили про романтичних дівчат, здатних на платонічну любов, самопожертву та інші прояви суто книжкових чеснот. Героїні ж цього твору зійшли буквально з ескалаторів наших станцій метро, зі сходинок переповнених автобусів, вискочили з офісів та супермаркетів... Вони борються за себе, як уміють, не бажаючи бути самотніми, скривдженими. Іноді ми завмираємо від жаху: який цинізм! А за мить сумно замислюємося про все, що нас оточує і які з такого життя випливають наслідки. З першого погляду, наївна книжка.