Симпл сторіз

Ці звичайні історії, розказані чи то пак показані Інґо Шульце, місцями дуже нагадують мені «Маленькі трагедії» Миколи Рябчука. Здавалося б, цілком інший час і цілком інша країна, а трагедії, виявляється, усе ті ж – маленькі. Хоч – і тут починається чарівна відмінність – у Шульце вони сплелися, зв’язалися, сплуталися і переросли у роман. Ми не можемо відстежити всіх його історій – цей роман із тих, де значно більше прихованого, ніж оприявленого. Але ми можемо бути упевненими в Авторові – хто-хто, а він таки тримає під контролем цю схильну до порожнин та розривів дійсність.
— Юрій Андрухович, упорядник «Колекції Перфецького»