Портрет митця замолоду

Грайливий та експериментальний автобіографічний роман Джеймса Джойса (1882–1941) «Портрет митця замолоду» (1916) є яскравою оповіддю про емоційне та інтелектуальне дорослішання. Дублінське дитинство і юність Стівена Дедалуса, його пошуки власної ідентичності за допомогою мистецтва і поступове звільнення від пут родини, релігії та патріотичного обов’язку є водночас і злегка замаскованим автопортретом молодого Джеймса Джойса, й універсальною за своїм значенням історією про пошук власного голосу, який кожен митець повинен віднайти, аби сповна стати самим собою.

Футурологічний конгрес. Розповіді про пілота Піркса. Голем XIV. Фіаско

У четверту книгу «П’ятикнижжя Лемового» увійшли такі знакові твори польського фантаста, як романи «Футурологічний конгрес», «Голем XIV» і «Фіаско», а також цикл «Розповіді про пілота Піркса». Незалежно від того, чи письменник розповідає про наше з вами «галюциногенне» майбутнє (роман-гротеск «Футурологічний конгрес»), чи передоручає суперкомп’ютеру розтлумачити походження, сутність і майбутнє людини (роман-лекція «Голем XIV»), чи посилає зореліт «Евридіку» для контакту із цивілізацією системи Дзета Гарпії (філософський роман «Фіаско»), — його прогнози про майбутнє людського поступу невтішні.

Лемові леми : Колотнечі з приводу всесвітнього тяжіння; Так казав Лем. Зі Станіславом Лемом розмовляє Станіслав Бересь

«Колотнечі з приводу всесвітнього тяжіння» — це спогади Томаша Лема про свого батька, Станіслава Лема. Любов і захоплення тут поєднуються зі стриманою відвертістю, завдяки чому портрет Станіслава Лема виявляється таким живим, чарівливим і різнобарвним. «Так казав Лем» — це перероблене і доповнене видання «Розмов зі Станіславом Лемом» Станіслава Береся, що тривали у 1981–1982 рр. та через двадцять років, у вересні-грудні 2001 р. Тут ви знайдете унікальні спогади та роздуми видатного філософа і письменника про науку, мистецтво, життя і пам’ять, близьких і далеких.

Резервація гоблінів

У романному часі «Резервації гоблінів», відомому творі американського фантаста Кліффорда Сімака, Галактикою можна мандрувати за допомогою перетворювача матерії, подорожі у часі — звична річ, а містичні створіння і раси на кшталт гоблінів чи тролів живуть у спеціальних резерваціях — і це добре! Погано лише те, що десь на задвірках цивілізованого Всесвіту панують колещарі, про те «панування» яких долітають лише моторошні чутки, але з якими рано чи пізно доведеться зіткнутися не на життя, а на смерть.