Художня література

Потойбічна суперниця

Події, описані в романі, відбуваються в Ужгороді. Надія, відома ведуча міського телебачення, знімає сюжет про монаха-екзорциста отця Методія. Під час телепередачі вона раптом усвідомлює, що в її життя втрутилися невідомі сили, які заважють бути щасливою з коханим чоловіком. Надія дізнається, що її чоловік приховує страшну таємницю. Щоб врятувати своє кохання, головна героїня роману наважується на небезпечний крок, який підказує їй отець Методій. Але ці випробування призводять до неочікуваного фіналу.

Сліди на піску

До поетичної збірки переможиці Міжнародного конкурсу молодих літераторів "Гранослов" за 1996 рік Галини Крук ввійшли вірші 1989 - 1996 років. У передмові до книжки Ігор Римарук пише:
"Вересень 1997-го дарував мені і моїм друзям із різних міст України приємну несподіванку: переповнений зал Домініканського собору, в якому зібралися старші й молодші (переважно останні!) мешканці Львова (варіанти: Леополіса, Сінгапура…) на вечір поезії з напівжартівливою назвою «Гра в класики».

Три епічні драми

У виданні друкуються три епічні драми Брехта, які мають неабияку сценічну, літературознавчу і театрознавчу історію. Всі три брехтівські п'єси відіграли значну роль у становленні і розвитку теорії та практики епічного театру Бертольта Брехта, а також театру ХХ століття в цілому.

Буття і ніщо

Автор книжки, французький філософ, письменник і публіцист, один із засновників екзистенціалізму Жан-Поль Сартр (1905-1980), розповідає про суперечливий характер людського буття і неможливість позбутися цих суперечностей, про даровану кожному індивідові свободу, яка сама себе поневолює, про абсолютну відповідальність людини за все, що відбувається з нею, і водночас про марність усіх людських зусиль, приреченість людини і її неспроможність змінити своє життя.

Орли та янголи

В романі описана панорама сучасного світу в добу зламу ідеологій. Події відбуваються у Відні і Ляцпцизі. Трагічна історія кохання розгортається на тлі цинічних і жахливих подій Балканської війни: геноциду, наркоторгівлі, політиканства - зла, яке виникло з благих намірів приборкати ще більше зло.

Твоя дитинка

Невпевненість у собі народжується через брак любові.
Чи зможе молода українка Ніна – героїня з нещадним минулим і трагічним дитинством – побудувати собор власної душі? Що для цього треба зробити – випробовувати ревнощами коханого, а потім втратити його? Поїхати світ за очі, щоб стати свідком чужого щастя? Потрапити на карнавал і, коли небо вибухне феєрверком, нарешті зрозуміти, що жити – добре?
Роман про любов і насильство. Про сучасну Україну і Німеччину, про таке суперечливе життя, а значить – про нас самих...
Роман отримав міжнародну премію ім.

Дивна така любов

Роман-соната «Дивна така любов» написаний під звучання «Місячної сонати» Бетховена. Відтак кожен розділ тексту відповідає за своїм настроєм кожній із трьох частин сонати.
Дія роману починається у передмісті Києва. В родині сільського вчителя народжується дівчинка Надійка. Під час важких пологів мати стає німою. Дівчинка росте відлюдькуватою, дивною. За це односельчани кажуть на неї «відьма». Випадкове знайомство з художником Нестором розкриває дивовижний Надійчин талант: вона переносить на чисте полотно свій різдвяний сон, і це — її найперший, найдивовижніший малярський витвір.

Де твій дім, Одісею?

Хто він такий, що з ним спілкується Роксолана, каліф Багдаду і вождь ґотентотів? Що за один, що дозволяє собі глумитися з хрестоносців і напоумлювати книгоспалювачів? Як він може опинитися одночасно в двох різних місцях? Хто той, з ким його можна найчастіше побачити вдвох, - його коханець? То хто ж він? – Одісей…

Обличчя поза світлиною

До третьої книги львівської поетки Галини Крук ввійшли тексти 1997-2004 рр., поетична напруга яких виникає при зіткненні сказаного та недомовленого, дитячої відкритості до світу та герметизму тексту, Еросу і Танатосу, себе та Іншого, обличчя якого завжди залишається поза світлиною.

Завтра кайф

Дорії п’ятнадцять років, у неї смак до гострого слівця, енциклопедичні знання в царині телебачення і тривожні мрії. Вона мешкає удвох із матір’ю в містечку під Парижем, батько її сів у сіре таксі й поїхав до Марокко, щоб знайти собі молодшу та пліднішу жінку. Дорія називає це мактуб, себто приділ: «Це означає: хоч що хоч роби, а сидітимеш у лайні». Тож не варто перейматися майбутнім, треба задовольнятися сьогоднішнім днем разом із тими, хто любить тебе або вдає, що любить.