українська

Оксамитові пальчики

Неймовірно напружений карколомний сюжет роману сповнений хитросплетінь, маніпуляцій і химерних таємниць. Тут є все: кохання, авантюри, зрада, біль та емоційне насильство. Лондон Вікторіанської епохи зображено без прикрас: бідні квартали, засмічена Темза, шахраї, жебраки, порнографи й психіатричні лікарні, більше схожі на тюрми. Серед цього шаленства і зростала Сью: у сім’ї шахраїв, які скупають крадене й торгують дітьми.

Багряний колір вічності

У Львові сучасному, Львові передвоєнному і Львові часів Другої світової війни відбуваються драматичні події, народжуються родинні таємниці й перетинаються долі героїв цього роману. Ірена — юна наївна гімназистка із заможної родини. Доля дарує їй трагічне кохання, яке вривається в її спокійне життя вихором перших глибоких почуттів, сильних емоцій та чуттєвих насолод. Життя кидає Ірену в лихоліття війни, жорна сталінських репресій і на заслання в Казахстан. Яку ціну доведеться заплатити дівчині за своє щастя та любов? Чи зуміє вона вистояти, не зламатися і зберегти у собі світло добра й любові?

Париж двадцятого століття

Жуль Верн /1828–1905/ – відомий французький письменник, популяризатор науки і автор численних наукових передбачень, переважна більшість яких на сьогодні збулися (98 зі 108). Разом із Гербертом Веллсом Жуль Верн вважається засновником жанру наукової фантастики.

Її сукня

Нілу цілком захопила робота над романом. Це не був роман про кохання, швидше, про жінку, що опинилась на межі світів — між сном та реальністю. Та її вигадана для Ліни реальність почала оживати поряд: якогось ранку на тумбочці біля ліжка опинилась мармурова статуетка красуні Гекати — богині пристрасті та володарки нічних примар з вигаданої історії. Чи не вигаданої? Бо у снах до Ніли приходить дивна жінка в атласній темно-синій сукні — чиясь заблукала душа, яка чи то шукає допомоги, чи то сама прийшла врятувати Нілу. Бо з фінальною крапкою у її романі може скінчитися щось важливе…

Сила пристрасті

Тася кохала Ігоря з часів дитинства і ладна на все, щоб бути разом з ним. Яким же ударом для неї стало його весілля з дівчиною Вітою! Богдан, що був фотографом на святкуванні, прагне заспокоїти її роз’ятрену душу. Але дівчина і далі живе думками про Ігоря. Коли його спіткали неприємності в бізнесі, Тася вирішила застосувати свій магічний дар, успадкований від бабці-чарівниці. Та не розрахувала свою силу: кривдник Ігоря загинув у ДТП. І чари обернулися проти дівчини… Якою буде розплата?

Чекай удома, коли повернуся

Цього разу ліричну прозу Ельчін Сафарлі вирішив утілити в жанрі епістолярії. Батько в літах щодень пише листи, сповнені смутку, туги за минулим і надії на тепло, адресуючи їх доньці, якої не бачив ледь чи не вічність. Та насправді ця драматична історія із невпинним крокуванням до мети, жагою до життя і прагненням оберігати рідних і творити добро трапляється щодень і з кожним із нас. Ми жадаємо сонця і тепла, хочемо любити і натомість бути потрібними, та чомусь забуваємо, що все найрідніше і найзатишніше чекає на нас ніде інде, а саме вдома.

Дім, де жевріє світло

«...я бачу в цих словах істину — вони про справжню любов, про любов на все життя, про те, що така любов насправді є. І щоб її відшукати, не треба нікуди їхати, достатньо повернути ключ у замку: обіймати міцно-міцно, радіти тому, що стрічаєш у новому дні, й уміти віднаходити спокій. Немов сидиш на березі липневого моря із заплющеними очима, але з відкритим серцем. Коли ти зустрінеш і пізнаєш себе, то зустрінеш і пізнаєш того, з ким захочеться заспівати улюблених пісень і заварити не одне горнятко кави».

Дзеркальце, моє дзеркальце

Редлі, Лео, Наомі та Роуз — підлітки-аутсайдери. І кожному здається, що його життя — справжнісіньке пекло. Редлі живе з матір’ю-алкоголічкою. Лео з тривогою чекає на повернення брата з в’язниці. Роуз шукає забуття у випивці та хлопцях. Наомі вдягнена як персонаж аніме, гадаючи, що в цьому її свобода. Забути про проблеми вони можуть тільки тоді, коли збираються разом і грають у гурті «Дзеркальце, моє дзеркальце». Та одного дня Наомі зникає. Коли її знаходять, то діагностують кому. Троє друзів налякані. Хто зробив це: чужий чи, може, хтось зі своїх? Хтось, хто загрався в небезпечні ігри.

Життя без краю

Життя - це масове убивство. 59 мільйонів смертей на рік. 1,9 на секунду. 158.857 щодня. Заки ви прочитаєте цей абзац, на світі вже помре зо двадцять людей, а якщо ви читаєте повільно, то ще й більше. Загальна байдужість косить людство. Але чому ми терпимо цю щоденну бійню під приводом того, що це природний процес? Раніше я думав про смерть раз на день. Але перетнувши межу в півстоліття, я почав думати про неї щохвилини. Ця книжка розповідає, як я вчинив, щоб не померти безглуздою смертю, як усі решта. Нема дурних помирати без боротьби.

Ідеаль, або На поміч, пардон

Вийшовши з в’язниці, сорокарічний герой роману «99 франків» Октав Паранго не може більше жити у Франції, тож коли йому пропонують стати агентом з пошуку моделей для компанії «Л’Ідеаль», радо їде в Росію. Де ще знайти таке розгульне життя, як не там? І все було б добре, якби не втрутилося несподіване, неможливе кохання до 14-річної Лєни Дойчевої, здатної водночас і занапастити Октавові життя, і порятувати душу.