українська

Поезії

В книгу Евгения Плужника (1898—1936) — талантливого украинского поэта 20—30-х годов — вошли стихотворения и поэмы известных его сборников «Дни», «Ранняя осень», «Равновесие», а также произведения, в разное время напечатанные в периодике. Отдельные стихотворения публикуются впервые.

Поезії

Із творчістю талановитого українського поета Грицька Чупринки (1979—1921) сучасні читачі майже не знайомі. Його численні збірки «Огнецвіт», «Метеор», «Ураган», «Сон-Трава», «Контрасти» та інші здобули широку популярність, ще до революції. Після трагічної загибелі його було вилучено з історії рідної літератури. У нашому виданні — усі його найкращі твори із великої спадщини.

Філософія свободи

Книга «Філософія свободи» містить твори, маловідомі широкому читачеві, написані Мирославом Поповичем й видруковані у різні роки, у різних виданнях та країнах. Вона є вочевидь унікальною за розмаїттям тематики, часовим виміром і тим, що статті власноруч підбирав Мирослав Володимирович – в останні місяці свого життя. Твори, які включено до цього видання, дозволяють побачити об'єкти досліджень автора під різними кутами зору, дають нам можливість побувати у майстерні філософа.

Соняшні кларнети

Представлено друге видання першої книжки Павла Григоровича Тичини «Сонячні кларнети» (1918). До збірки увійшли оригінальні твори, що друкувалися впродовж 1914–1918 років, деякі опубліковано вперше («Не Зевс, не Пан…», «Цвіт в моєму серці», «Подивилась ясно…», «Світає…», «Туман» і «Вітер» із циклу «Енгармонійне» та ін.). Друге видання збірки «Сонячні кларнети», що вийшло у 1920 році в київському видавництві «Друкарь», доповнено поезіями «О, панно Інно…», «Світає…», «А я у гай ходила…», «Хор лісових дзвіночків» (уривок із поеми) та «Зелена неділя».

Перша збірка автора.

Нотатки знічев’я

«Марні зміни гірші за відсутність змін» - цей вислів сучасні українці сприймають майже як власний. Автор афоризму - японський філософ, письменник, буддійський чернець Кенко-хоші (1283 - 1350).

Його «Нотатки знічев’я» («Цуредзуреґуса») - один з найкращих творів у жанрі дзуйхіцу (дослівно - «услід за пензлем») японської класичної літературної доби Середньовіччя. Це збірка есеїв, новел, оповідань та легенд про минуле Японії, про давні японські звичаї, обряди тощо.

Несамовитий

Софія тільки-но розпочала власну адвокатську практику, як зразу ж довелося захищати успішного актора, звинувачуваного у вбивстві.
Біда в тому, що вона зовсім не впевнена в невинності свого підзахисного. І те, що він рідний брат її чоловіка, узагалі не полегшує справи.
Слідчий Ігор Хорунжий після трагічного воєнного досвіду має багатьох демонів усередині, але всі ці роки йому добре вдавалося тримати все під контролем. Аж до того дня, коли в його відділення заходить незалежна й впевнена в собі Софія — колишня одногрупниця й кохана...

Риб’яча кров

Хтось боїться привидів у дитинстві, а когось привиди дитинства переслідують ціле життя. Гана їде додому, в маленьке село на березі Влтави у Південній Чехії, де не була багато років, із нею в гаманці — список із дванадцяти імен. Вона врешті наважилася дати раду своїм спогадам і стосункам, задавненим почуттям і образам, пробачити й попросити пробачення.

Казино "Руаяль"

«Казино “Руаяль”» — перша книга Флемінга про звичайного британського агента з двома нулями написана 65 років назад. Пам’ятаєте ті часи? Я також ні. Проте Сталін був живим, Британія все ще правила світом, а Єлизавета була звичайною привабливою принцесою і не мріяла стати королевою. Звісно, ворог не дрімає, СМЕРШ заважає будувати світле капіталістичне майбутнє, комуністів та зрадників — хоч греблю гати, і з ними хоч-не-хоч доводиться боротися. Усюди. Навіть за картярським столом. Ну а таке завдання — тільки для найкращих. А найкращий у нас один — Джеймс Бонд.

Смерть — діло самотнє

У новому романі Р. Бредбері порушується одвічна тема боротьби Добра зі Злом, Світла з Мороком, викладена в досить незвичній для письменника детективній формі. Атмосфера, в яку поринає читач, відразу ж приголомшує своєю понурістю та страхом. Тут усе просякнуте вмиранням, і здається, що сама Смерть уже дихає тобі в спину у пошуках Самотніх душ.

Я сам поховаю своїх мертвих

«...Хтось убив мого брата, а поліція вважає це самогубством. Ну що ж, доведеться самому у всьому розібратися...» — так думав Нік Інгліш, навіть не підозрюючи, що за кілька днів запустить такий ланцюжок подій, у яких мало сам не загине. А все тому, що стане на заваді у банди шантажистів на чолі з убивцею-психопатом... Роман «Я сам поховаю своїх мертвих» укотре доводить, що Джеймс Гедлі Чейз є одним із неперевершених майстрів детективу.