українська

Інфекція

Це роман про епідемію, яка наскрізь пронизала суспільство. Тому цей твір – дзеркало-безодня, в яке страшно дивитися. А раптом із його темних глибин випливе твоє обличчя?..

Цензор снів

Головних героїв цього роману двоє. Вони різні за характером та поглядами, вони антиподи, але багато чого в них є спільного: зріст, вага, колір волосся, колір очей, вік. Коли дивитися на їхні юнацькі фото, складається враження, що це якщо не рідні, то принаймні брати у перших. Навіть пізніше, коли вони стали дорослими, і один з них зостався по-юнацькому худим, а другий огрядним, подібність все одно кидалася в очі.

Жила-була я

Що робити, коли раптом стає до оскомини тісно у топографічних межах маленького міста? А тут ще колега по роботі бере на кпини твою жагу до авантюр радить присвятити молодість написанню наукових талмудів. До того ж батьки... несподівано переїжджають до столиці та лишають на тебе рудого кота, кіпи студентських зошитів і розбиті на друзки мрії про барвисте життя, сповнене пригод позитиву. «Що ж його робити?» – запитує себе Слава Світова... та безжально спалює мости.

Моє ім'я Маріте

Роман освітлює одну з білих плям у новітній історії – історію «вовчих дітей». Після Другої світової війни німецькі жінки зі Східної Пруссії відправили багатьох своїх дітей на іншу сторону Німану, де був хліб. Тисячі німецьких дітей потрапили в Литву, де намагалися вижити. Одним пощастило знайти опікунів, іншим випала нелегка доля: просити милостиню, продавати себе, пережили насильство. Таких дітей називали «вовчими дітьми». Щоб якось існувати, «вовчим дітям» доводилося жебракувати, бродяжити, братися за різну роботу. Багато що залежало від того, яких людей вони зустрінуть.

Ми, дороги і Кузьма

Наприкінці 80-х завдяки збігу багатьох обставин у невеликому західноукраїнському містечку Новояворівську, розташованому на самому кордоні з Польщею, виникла справжня музична сцена. Місцеві підлітки зібрали десятки груп, грали зовсім нову музику: панк, метал, нью романтик, хіп-хоп... Згодом із усього того розмаїття з’явився «Скрябін», що врешті-решт став однією із найважливіших українських поп-груп. Шлях групи до визнання був доволі тривалим і непростим. Минулого року несподівано і трагічно нестало Кузьми.

Лежень

В одному замку завелися Страхи. Що тільки не робив король, але нічого подіяти не міг - нікуди Страхіття не уходили і не давали спокою мешканцям замку. Повиганяти чудовиськ зголосився хлопець, якого називали Лежнем, бо він весь час лежав. А за свій подвиг він попросив лише одне - щоб його весь час годували варениками, так він їх полюбляв. Що було далі? Це ви і дізнаєтесь з книжки. За цією казкою було знято мультфільм з однойменною назвою.

Світила

Нова Зеландія середини XIX століття — доба «золотої лихоманки». У курильній кімнаті готелю містечка Гокітика сходиться химерне товариство — священик, аптекар, секретар суду, редактор газети, двоє китайців, тубілець маорі та інші, щоб обговорити кілька таємничих пригод, які дивним чином збіглися в часі: загадкове зникнення, не менш загадкова смерть, несподівана знахідка в убогій самітницькій хижі… Разом із молодим адвокатом, який щойно прибув до Гокітики, ми опиняємося в гущавині всіх цих дивовижних подій, химерним чином пов’язаних зі «світилами» — положенням зір і планет на небесній сфері.

Навіщо потрібні чоловіки?

Книжка «Навіщо потрібні чоловіки?» відомого науков­ця й письменника Януша-Леона Вишневського, автора бестселера «С@мотність у Мережі», — це 13 відвертих есе про сучасних чоловіків, відмінності між статями, взаємини між «сильною» та «слабкою» половинами людства. Автор, пропускаючи крізь власні відчуття наукові теоріі, спростовує гендерні міфи, ставить під сумнів застарілі стереотипи, провокує, інтригує, надихає…

Манюня

«Ма­ню­ня» — світла, про­ни­зана сон­цем і за­па­хами схід­ного ринку та на­про­чуд смішна роз­по­відь про ди­тинство, про двох дів­ча­ток-під­літ­ків — На­ріне і Ма­нюню, про грізну й добру Ба — ба­бусю Ма­нюні та про їхніх ро­ди­чів, які пос­тійно пот­рап­ля­ють у ку­медні си­ту­а­ції. Це те саме тепле, пус­тот­ливе і спов­нене ве­се­лих при­год ди­тинство, що його кожна лю­дина зга­дує, як най­щас­ли­віші миті життя.

Моя мама кохає художника

«Моя мама кохає художника» — емоційна оповідь чарівної дівчинки Ліни Коваль, яка стикається з різними проявами кохання. Читачі потрапляють у п'янку атмосферу чутливої дитячої уяви.