Відлуння


Сучасна українська проза Художня література
Автор: Лариса Денисенко
Видавництво: Клуб сімейного дозвілля
ISBN: 9789661439312
Рік видання: 2012р.
Мова видання: українська
3
Рейтинг: 3 (1 голос)
Ваш голос: Ні
додати оголошення
додати рецензію

Донедавна Марта фон Вайхен пишалася своїм корінням: її предок поліг смертю хоробрих під час Другої світової війни й похований десь під Житомиром. Аж раптом дівчина дізнається, що вона — нащадок нациста, який доживав свій вік у божевільні, граючись у єврея. Відлуння минулого кличе її до України, поки її майбутнє блукає вулицями Берліна…

  • vasa Втр, 22/01/2013 - 22:07

    Камилла Лэкберг "Железний крест" (пер. з швед.) Мабуть на цій книжці я б особливо і не зупинявся, але вона суттєво перегукується з романом Лариси Денисенко "Відлуння: від загиблого діда до померлого" та й прочитані вони були з невеликою різницею в часі, тож можна порівняти.
    На жаль, в цьому "двобої" терези однозначно схиляються на бік шведської авторки...
    По-перше там є чіткій детективний сюжет, а наша письменниця явно хотіла написати "нетлєнку" і розмазала головну лінію (оце намагання придумати якісь теми-проблеми, що висмоктані з пальця ближче до кінця книжки починали навіть дратувати своєю "дитячістю"); по-друге, хоч обидві книжки і страждають "словоблудієм", але Денисенко в цьому питання "впєрєді планєти всєй" - купа різних "деталей" і "прямої мови", які не мають відношення ні до сюжету ні до характеристики героїв, а лише сповільнюють і рвуть темп читання (вчиться у Кокотюхи) і по-третє - кількість героїв в обох книжках досить велика, але Денисенко їх напхала стільки, що намагаючись щось зараз сформулювати про роман навіть не можеш собі сказати, а що ж той або інший персонаж там робив і навіщо він взагалі потрібен...

    Василь

Ім'я
Зображення користувача vasa.
vasa
Ім'я
Зображення користувача Володя91.
Володя91
Зображення користувача wolf.
wolf
Ім'я
Зображення користувача wolf.
wolf
Автор:
Зображення користувача таня З..
таня З.
8.5
18.03.2013 - 17:34

«Відлуння: від загиблого діда до померлого» Лариси Денисенко можна назвати навіть романом-притчею, настільки він метафоризований і космополітизований. Уміє якось так письменниця через просте, одиничне, малювати світ. Сюжет не завантажений діями-подіями, фабула проста, але ця простота - то лиш свідчення вищого пілотажу у написанні історії. А вона – про молоду німкеню, яка за своєю позірною благополучністю має багато життєвих ран і проблем.