зарубіжна проза Сучасна зарубіжна проза Художня література | ||
Автор: Жоель Діккер Видавництво: Видавництво Старого Лева ISBN: 9786176793588 Рік видання: 2017р. Мова видання: українська Перекладено з: французької Перекладач: Леонід Кононович |
||
додати оголошення | ||
додати рецензію | ||
Книга «Правда про справу Гаррі Квеберта», щойно вийшовши, одразу стала бестселером у Франції і принесла своєму автору, на той час 27-річному Жоелю Діккеру, Гран-прі Французької академії за кращий роман і Гонкурівську премію ліцеїстів. А потім цей роман підкорив і решту світу: його переклали понад 30 мовами. Молодий письменник Маркус Гольдман дебютував зі своїм першим романом так гучно, що здається – світова слава біля його ніг. Щоправда, друга книжка ніяк не напишеться, а вдячні читачі от-от оберуть нового кумира. Маркус звертається по допомогу до свого наставника - одного з найвідоміших авторів сучасності Гаррі Квеберта. Та крім цінних порад, як подолати страх чистого аркуша та написати бестселер, отримує від нього ще й кримінальну справу. Квеберта звинувачують у вбивстві 33-річної давності. Щоб допомогти йому та написати про це нову книжку, Маркус береться розслідувати справу. І виявляється, що правда про Гаррі Квеберта буває не одна. І кожного разу, коли здається, що всі пазли складено, винних знайдено, а мотив очевидний, варто лише перегорнути сторінку - і з’являється новий факт, який переверне все дороги дриґом. |
||
Давненько я не брався за книжки такої товщини. Усе - через острах натрапити на якусь маячню, адже дуже небагато сучасних письменників можуть втримувати увагу читача настільки довго. Але з Діккером все ок - прочитав ці 700 сторінок швидше, ніж деякі на 150-200. Книжка справді достойна. А дві зірочки знімаю (ставлячи 8 балів з 10) за:
1. дитячу наївність в деяких сценах. Наприклад, коли головний герой, розслідуючи вбивство, приїздить до маєтку місцевого крутелика, аби знайти якісь докази вбивства героїні. А після неуспішного прийому іде з покоївкою геть і проситься в туалет. Вона його чекає біля виходу, а він тим часом починає навмання бігати по будинку, шукаючи бодай якісь зачіпки у справі. І... знаходить. Доволі дешевий прийом, як для детективу такого рівня.
2. горбатий переклад Кононовича. Так, багато читачів пишуть, що вони дзюрять окропом, смакуючи у книжці багатющу мову сего достойника, але особисто мене купа слів із, так би мовити, "бабусиної скрині" неабияк трафляють.
У решті ж -- цілком достойне чтиво.