Людська комедія

Американський письменник Вільям Сароян – загальновизнаний майстер короткого оповідання, романіст, автор сценаріїв, драматург (його п’єса „Найкраща пора нашого життя”, 1939, була удостоєна премії Пулітцера). Та хоч до якого б жанру звертався Вільям Сароян, кожний його твір своїм внутрішнім ладом, системою образів, що „населяють” його, емоційною своєю схвильованістю – це і є пісня, пісня-бувальщина і водночас пісня-казка. І як у кожній пісні, в його творчості переплітаються дійсність і фантазія, сувора правда життя і казковий світ романтично піднесених образів, скупа зібраність буденної мови і мелодійні ритми поетичної оповіді. Та найголовніше, що притаманне прозі Вільяма Сарояна й що зближує її з пісенною народною творчістю, – це світла й чиста віра в кінцеву перемогу людяності над розтлінним світом. Тільки з цією мірою і можна підходити до першого великого твору Вільяма Сарояна, його роману „Людська комедія”. Трагічні нотки, що їх чутливе вухо може вловити вже у „Людській комедії”, зазвучали на повний голос у романі Сарояна „Сумна історія”.