Львів’янка Ірина Старовойт відома передусім як науковець і блискучий викладач. Однак на цьогорічному Книжковому Арсеналі читачі отримали змогу відкрити її для себе і як поетку. «Гронінгенський рукопис» — вже друга збірка авторки, яка з’явилася аж після 17 років поетичного мовчання.
     Головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка одразу зізналася, що була дуже рада видати цю книжку. Також вона представила художників, які оформили «Рукопис…». Романа Романишин і Андрій Лесів із творчої майстерні «Аґрафка» вирішили огорнути ці вірші у колір неба, що переносить нас у світ голландських кахлів, у світ Гронінгена.
      Художниця Романа Романишин розповіла, що коли вони з чоловіком ознайомилися із рукописом, зрозуміли, що це — «ну просто цунамі, це бомба». На їхню думку, це одна з найкращих збірок в Україні за останні десять років.
     На переконання Ірини Старовойт, кожна книжка, яка друкується і йде в люди, стає початком обміну історіями.
     Авторка розповіла, що завжди ставить багато фільтрів, перед тим, як що-небудь записати на папір, чи внести в комп’ютер. І що якраз ця книжка вивершилася тоді, коли тексти почали писатися майже незалежно від неї.
     Детальніше: на "Читомо"

     15 квітня у львівській книгарні «Є» український письменник Максим Кідрук представив нову книгу – роман-подорож «На Зеландію!». Через події в Україні письменник не робив презентації роману раніше, хоча книга вийшла на початку року.
     У романі йдеться про пригоди автора під час Єгипетської революції, арешт у Дамаску та акцію «На Зеландію!». На початку лютого 2011 року радіостудія «The Rock FM» (Нова Зеландія) оголосила серед слухачів конкурс «Виграй українську дружину». Студія зобов`язалась оплатити переможцю переліт і двотижневе перебування в Україні, а також щоночі забезпечувати українськими дівчатами. У відповідь ведучий Сергій Притула задумав акцію «На Зеландію!» і запропонував відрядити туди Максима Кідрука.
     «Я потрапив у самий розпал революції у Єгипті. І зараз, коли я згадую про це через призму подій в Україні, починаю розуміти, яка це важлива частина у моїй книзі. Також цікаве закінчення історії із новозеландським радіо і цим конкурсом. Незабаром вийде мій технотрилер «Жорстоке небо», який я вже дописую. Вперше головним героєм книги стане жінка. Така собі матуся двох хлопчиків, батько якої конструює літаки. А в центрі технороману – авіакатастрофа, і літак – українського виробництва», – каже автор.
     Дізнавшись справжню причину аварії, жінка постане перед нелегким вибором: зберегти славу батька-проектувальника чи убезпечити авіакомпанію від подібних катастроф у майбутньому.
     Вперше у Львові Кідрук презентував трейлер до «Жорстокого неба». У ньому використано справжні аудіозаписи із «чорних скриньок» пілотів, які потрапили в авіакатастрофу.

     Пулітцерівську премію 2014 року у категорії «Художня література» вручено Донні Тартт за роман «Щиголь» (The Goldfinch).
     Книга, що вийшла минулої осені, отримала захопливі відгуки критиків, стала бестселером року за версією Amazon.com, була номінована на премію Національного товариства літературних критиків і Медаль Карнегі, головну британську нагороду в галузі дитячої літератури, передає ABC News.
     Свою другу Пулітцерівську премію за книжку з історії отримав Алан Тейлор, найкращою книгою в категорії «Нон-фікшн» визнано «Томс Рівер» Дена Фейгіна, найкращою біографією – «Маргарет Фуллер» Меган Маршалл, в категорії «Поезія» лауреатом став Віджей Сешадрі.
     Як повідомляє The Chicago Tribune, в головних журналістських категоріях перемогли:
     «За міжнародний репортаж» – агентство Reuters за репортажі про насильство щодо мусульманських меншини в М'янмі; «За служіння суспільству» – газети The Guardian і Washington Post за розслідування таємного стеження за громадянами в інтернеті, яке здійснюється Агентством національної безпеки США; «За видатну подачу сенсаційного матеріалу» – газета The Boston Globe за репортажі про теракт на Бостонському марафоні.
     Крім фотографів The Boston Globe в новинній фотономінації переміг Тайлер Хікс (The New York Times), який документував теракт у супермаркеті Westgate в Кенії, в художній – Джош Хейнер (The New York Times), автор серії фотографій про одного з постраждалих від вибуху на Бостонському марафоні.
     Всього Пулітцерівську премію 2014 року присуджено в 14 категоріях у галузі журналістики, літератури, музики і театру.

     У місті Южному Одеської області з’явився незвичний для сприйняття монумент українському поетові Тарасові Шевченку.
     Автором роботи є Антон Лубій, який проживає в місті Львові. На встановлення скульптури приїхав особисто. Робота виконана з ямпільського каменю. Сам скульптур працює не лише з каменем, а й з усім, чому можна надати об’єм, наприклад з деревом.
     Скульптуру Тараса Шевченка Антон виготовив ще у 2010 році.
     «Я не хотів зробити традиційного Тараса, щоб він був нахмурений і в шапці. Ідея закладалася, щоб він був світлий. Я його сам назвав «Дух волі». Дехто каже, що в ньому є якась казковість. Дехто бачить лісовика. Ну якщо є прив’язка до нашої рідної землі, то, напевно, це просто відчутно. Я ставив собі за мету, щоб передати його таким волелюбним і добрим. Думаю, що вдалося», – каже автор.
     Роботи Антона Лубія можна побачити у різних містах і селах України, та навіть в Індії. Це перший образ Тараса Шевченка, який він виготовив, раніше лише малював українського поета.

     Міністерство освіти і науки відмовиться від процедури надання підручникам грифів «Затверджено Міністерством освіти і науки України» та «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Про це заявила заступник міністра освіти Інна Совсун під час круглого столу «Книговидання – стратегічна галузь розвитку держави», який пройшов вчора, 10 квітня, у рамках «Книжкового Арсеналу», повідомляє Еспресо.TV.
     «Чому всі зараз прагнуть отримати грифований підручник – тому що це потрібно для отримання звання доцента, професора. Вочевидь, варто знищувати таку потребу в грифованих підручниках, яка створюється через юридичні умови для отримання якогось звання», – зазначила чиновниця.
     Cовсун також повідомила, що Міносвіти працює над розширенням прав споживачів освітніх послуг – студентів, вчителів та викладачів – таким чином, щоб вони мали можливість обирати з-поміж підручників, які є на ринку.
     «Наразі міністерство готове до розробки нової стратегії друку підручників, готове дослухатися і співпрацювати з видавцями при створенні цієї моделі. Потрібно міняти систему, яка є на сьогодні, на концептуальному рівні», – сказала заступник міністра.
     Нагадаємо, 8 квітня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про вищу освіту, згідно з яким скасовується науковий ступінь кандидата наук та передбачається запровадження доктора філософії та доктора наук.

     Рукопис маркіза де Сада «Сто двадцять днів Содому» повернувся до Франції зі Швейцарії. Як передає УНН із посиланням на іноземні ЗМІ, манускрипт було викуплено за 7 млн євро з нагоди 200-річчя з дня смерті знаменитого французького аристократа, що прославився вкрай вільними поглядами на питання суспільної моралі та релігії.
     «Сто двадцять днів Содому» стали першим серйозним творінням де Сада. Новелу було написано в 1785 році в стінах Бастилії, куди маркіза помістили за розбещену поведінку. Побоюючись вилучення рукопису, де Сад переписав свої чернетки дрібним почерком на рулоні паперу, довжина якого становила 12 метрів. У цілому це зайняло в нього 37 днів.
     У 1789 році влада охопленої революційними настроями Франції прийняла рішення перевести де Сада за межі Парижа. У поспіху він був змушений залишити всі свої записи в камері. До самої смерті де Сад був переконаний, що рукопис зник під час розграбування Бастилії розлюченим натовпом, і дуже шкодував про втрату. Проте, як з'ясувалося значно пізніше, «Сто двадцять днів Содому» збереглися. Впродовж декількох поколінь роман зберігався у нащадків аристократичного роду Вілльнев-Тран. У першій половині ХХ століття рукопис врешті перейшов до архівів нащадків маркіза де Сада. Однак у 1982 році його було незаконно продано відомому швейцарському збирачеві рідкісних літературних творів Жерарові Нордману.
     Оригінал новели маркіза де Сада викупив французький бібліофіл Жерар Лерітьє. За його словами, переговори про повернення рукопису на батьківщину де Сада велися протягом трьох років. Найближчим часом Лерітьє має намір подати запит, аби занести манускрипт до списку національного надбання, після чого, можливо, його буде передано до колекції Національної бібліотеки Франції.

     Особистий асистент Нельсона Мандели Зельда ла Грандж написала мемуари про життя і боротьбу проти апартеїду колишнього президента Південної Африки, з яким вона перебувала пліч-о-пліч впродовж багатьох років. Книгу «Доброго ранку, містере Мандела» буде опубліковано 19 червня.
     «Це ніжна, інтимна, повчальна, зворушлива книга, яка пропонує унікальний опис Нельсона Мандели і його дивовижного життя», зазначив президент видавництва «Вікінг», яке опублікує видання, Клер Ферраро.
     У 1994 році Ла Грандж влаштувалася у Мандели друкаркою, однак згодом стала його довіреним помічником, і була поряд із президентом аж до його смерті в грудні минулого року. Вона супроводжувала Манделу у поїздках за кордон, на зустрічах зі світовими лідерами і знаменитостями.
     Частину гонорару від продажу видання письменниця пожертвує Фондові Нельсона Мандели для подальшого його розвитку.

     Вчора у мистецькому Арсеналі відкрився ІV Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» – найбільша подія у країні, що об’єднує літературу і мистецтво, передає кореспондент УНН.
     Відкрив фестиваль Міністр культури України Євген Нищук, прочитавши вірш Тараса Шевченка «Ну що б здавалося слова…».
     «Дуже важливо, щоб ми повернули Україні традицію до читання, щоб ми привенули до книжечки наших найменших українців і україночок», – зазначив Є.Нищук.
     На урочистому відкритті фестивалю був присутній посол Франції в Україні Алан Ремі, який вручив Орден Почесного легіону українському письменникові Андрію Куркову.
     «Книжковий Арсенал-2014» стартував одночасно із Французькою Весною.
     Це уперше фестиваль приймає Почесного гостя – Францію, країну з якою Україну пов’язує чимало мистецьких та літературних традицій, фігур, історій та ідей.

     Актор Брайан Кренстон напише мемуари, які опублікує видавництво «Scribner» у 2015 році.
     У книзі будуть висвітлені насамперед події шести років, впродовж яких Кренстон виконував головну роль в телесеріалі «Пуститися берега» («Braking Bad»). У мемуарах актор обіцяє «розкрити секрети», які накопичилися у нього за ці роки. Також Кренстон зазначає, що завдяки Уолтеру Уайту, його персонажу з фільму, він навчився багатьом речам – як корисним, так і небезпечним.
     Нагадаємо, що головний герой серіалу «Пуститися берега» – вчитель хімії Уолтер Уайт – виявив у себе невиліковну форму раку. Згідно з сюжетом, він вирішує зайнятися виробництвом наркотиків, щоб забезпечити сім'ю. Серіал неодноразово відзначали різноманітними преміями (зокрема, «Еммі» і «Золотими глобусами»).
     Кренстон також знімався у фільмах «Драйв», «Зараження», «Згадати все» (версія 2012), «Операція «Арго» і «Годзілла» (версія 2014 року). Остання з перерахованих стрічок ще не надійшла в прокат, її прем'єру заплановано на травень 2014-го.

     У березні наступного року вийде новий роман Кадзуо Ісіґуро «Похований Гігант». Це перший твір письменника після виходу його відомого «Ніколи не відпускай мене» у 2005 р.
     Як повідомляє «The Guardian», видасть книгу компанія «Faber & Faber». Стівен Пейдж, головний редактор видавництва, анонсує, що роман буде про «втрачену пам’ять, кохання, помсту і війну». «Твір настільки несподіваний і чудовий, що ми не можемо дочекатися, коли врешті його опублікуємо», додає Пейдж.
     У 2008 році Ісігуро розповів «Paris Review», що він «хотів би написати роман про те, як суспільство пам’ятає і забуває». «Я написав би про те, як люди знаходять згоду із незручними спогадами. Мені спало на думку, що шлях пам'яті і забуття окремого індивіда значно відрізняється від цього шляху суспільства загалом. Коли краще просто забути?» – міркував тоді письменник.
     Ісіґуро отримав Букерівську премію у 1989 році за «Залишок дня». Письменник, який народився в Японії, але приїхав до Великобританії у віці п'яти років, є також автором романів «Там, де у димці пагорби», опублікованого в 1982 році, «Художник хиткого світу», «Безутішні» і «Коли ми були сиротами».