| Художня література | ||
 |
Автор: Жоель Діккер Видавництво: Видавництво Старого Лева ISBN: 9786176796916 Рік видання: 2019р. Мова видання: українська Перекладач: Леонід Кононович |
|
| додати оголошення | ||
| додати рецензію | ||
Сорокап’ятирічний капітан поліції Джесс Розенберґ, унікальний слідчий, що розкрив усі справи, за які брався, й дістав за це прізвисько Капітан 100%, вирішує йти у відставку. На прощальній церемонії, під час якої його вшановують десятки колег, з’являється журналістка Стефані Мейлер і заявляє, що двадцять років тому в найпершій справі, яка стала визначальною в кар’єрі Розенберґа й кардинально змінила його життя, капітан припустився фатальної помилки, через яку в убивстві чотирьох людей обвинуватили невинну особу. |
||
Зникнення Стефані Мейлер
В каталозі книгомана:
Книжок: 9018
Авторів: 5268
Рецензій: 216
Книгоманів: 5272
Книжок: 9018
Авторів: 5268
Рецензій: 216
Книгоманів: 5272
Останні коментарі
- Дуже сподобався набір казок,
46 тижнів 6 днів тому - як тут читати? не розумцю
1 рік 46 тижнів тому - При всій повазі до п. Кінга,
2 роки 6 тижнів тому - Шість зірочок з десяти ставлю
2 роки 1 тиждень тому - Одна з найкращих книжок, які
2 роки 42 тижня тому - Книжка справляє неоднозначне
3 роки 8 тижнів тому - Найтонша із усіх наразі
3 роки 14 тижнів тому - Загалом трилер непоганий;
3 роки 16 тижнів тому - Не найкраща книга про Аушвіц
3 роки 16 тижнів тому - Непогана книжечка, багато
3 роки 19 тижнів тому
Другий мій захід на Діккера після "Правди про справу Гаррі Квеберта". Як виявилося, багато в чому ці книжки схожі: майже такий самий обсяг (750 сторінок), чимало впізнаваних авторських фішок й... аналогічних факапів, куди ж без них. Але крім уже згаданого кривого перекладу Кононовича, який пхає в текст найрізноманітніші найветхіші найзбоченіші діалекти, і наївних сюжетних поворотів Діккера (не хочу спойлерити, але зверніть увагу, наприклад, на лінію Бергдорфа, а надто - на її завершення), додалося ще авторське вплітання до роману російських ноток: персонаж Наташа, кафе "Маленька росія", п'єса "Дядечко Ваня" тощо. І ці свинособачі кізяки, як не крути, трохи муляють смакові рецептори під час споживання написаного.
Ну але якщо вас таке не лякає і загалом ваші рецептори впродовж ковіду уже натренувалися не зважати на деякі смаково-нюхові недосконалості цього світу, то твір вам точно зайде. Тверду вісімку він заслужив чесно.