Публіцистика

Повстанці Одещини і Придністров'я

Антибільшовицький рух на українських землях у 20-х роках ХХ століття — це досі позбавлена об'єктивізму сторінка української історії. Упродовж цілої епохи правдиву історію цього руху ретельно приховували архіви, замовчували не лише представники правлячого в СРСР режиму, історики, а й самі колишні повстанці. Комуністична влада та її репресивний апарат навчили українців міцно тримати язика за зубами. Саме тому такий масовий збройний рух в Україні залишив по собі таку обмежену (порівняно з іншими історичними подіями XX століття) мемуарну та історичну літературу.

Ave, Europa!

Книжка Оксани Пахльовської, письменника, культуролога, професора Римського університету “Ла Сап’єнца”, наукового співробітника Інституту літератури НАН України, охоплює період від переддня падіння Берлінського муру до часу, коли постпомаранчева Україна стала “нервом” актуалізованого цивілізаційного протистояння між Росією та Заходом на тлі глобальної світової кризи. Основна тема: культурна РЕ-інтеґрація України в Європу як передумова для її політичної інтеґрації.

Публіцистика

У книзі вміщено публіцистичні твори, опубліковані вперше в 1946—1963рр. переважно в журналі «Наші позиції» та газеті «Українські вісті» — виданнях Української революційно-демократичної партії (УРДП), яку в еміграції організував і впродовж 1948—1963 pp. очолював автор. Публіцистика І. Багряного (1906—1963) була засобом боротьби за національну гідність і волю свого народу, за незалежність України. Гострим словом він критикував сталінський тоталітарний режим, викривав російський шовінізм, відгукувався на події в СРСР, аналізував світове політичне життя тощо.

Голоси мого життя

Це книжка літературної та політичної публіцистики, що охоплює період від 1955-го до кінця 2012 р. У цьому томі вперше друкуються деякі листи, виступи, видавничі (так звані закриті) реценції на книжки, а також окремі матеріали із газет і журналів, які автор подає без змін.
Палкий темперамент Д. Павличка розкривається на тлі важливих свідчень і документів, які свого часу він готував для оприлюднення.

Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми

Сучасна література, Чорнобиль, меланхолія, популярна культура і кіч – такі теми нової книжки одного з найавторитетніших українських літературознавців, доктора філологічних наук, члена-кореспондента Національної Академії наук України Тамари Гундорової. Загалом книжка присвячена постколоніальним аспектам сучасної української культури, а центральним у ній є питання про «транзитну культуру».
У книзі аналізуються твори Оксани Забужко і Юрія Андруховича, Ліни Костенко і Євгенії Кононенко, Сергія Жадана й Сашка Ушкалова, Івана Драча та Світлани Йовенко, Ірени Карпи і Михайла Бриниха.

Велике розлучення

Книга відомого англійського письменника К.С.Люїса торкається різних аспектів наших уявлень про те, що буде з нами "там", по той бік життя. Автор ділиться із читачем своїми міркуваннями.

Велика шахівниця

Збіґнєв Бжезінський - американський політолог, соціолог і державний діяч польського походження. Народився 18 березня 1928 року. З 1938 року жив у Канаді, в 50-х роках став громадянином США, де зробив академічну кар'єру - спочатку закінчив університет Макґіла, потім Ґарвардський університет. Викладав у Ґарвардському і Колумбійському університетах.
В 60-х роках був на посту радника в адміністраціях Кенеді і Джонсона. В 1977-1981 роках займав посаду радника з питань національної безпеки в адміністрації Картера.

Приховування історичної правди. Наші будні. До питання державної незалежності і взаємин між народами СРСР

Перейти свій Рубікон

У столиці Україні є проспект Петра Григоренка, у Львові - площа Петра Григоренка, у Сімферополі - сквер і пам’ятник покійному генералові Петру Григоренку. У той же самий час його публіцистика та громадська діяльність недостатньо добре відома українським громадянам. У невеликій книжці важко представити повний портрет одного з найбільш відомих українців ХХ століття.

Я спробував відзначити, якщо так можна висловитися, основні віхи на його нелегкому життєвому шляху, зазначеному складною еволюцією і прозрінням від тоталітарного міфу.

Деколонізація СРСР — єдиний гарант миру в усьому світі. З таборового зошита

Василь СТУС: СКЕЛЯ, НЕПІДВЛАДНА ВІТРАМ

Поет виняткової емоційності та інтелектуальної напруги, Василь Стус зберігає той самий рівень і у своїй критиці та публіцистиці. Хоча обставини життя не дали йому можливості публічно виступити «на полі» публіцистики, але ті публіцистичні фрагменти, що їх можна знайти в його поезії, критиці, офіційних і приватних листах, дають високі зразки аналітичної публіцистики, опертої на справжню ерудицію й витриманої в дусі суворих вимог часу.

На новий шлях. Чому я не хочу вертатися до СРСР?

Іван Багряний — «справжня енциклопедія радянської політичної в’язниці»