Публіцистика

Туга за героїчним. Постаті та ідеї літературної України

Дмитро Донцов (1883-1973) найвідоміший як пристрастний публіцист і непохитний ідеолог націоналізму. Проте його вправне перо та хист літературознавця дали також блискучі зразки літературної критики. Уцій книжці пропонуємо читачам статті Дмитра Донцова про трьох найвидатніших українських письменників - Тараса Шеченка, Лесю Українку та Івана Франка.

Дух нашої давнини

Роздуми відомого Українського націоналіста Дмитра Донцова над судьбою України. Із яких причин і через кого спустошена земля наша -- питання, на яке автор шукає відповідь.

Автор пише - "Звертаюся в цій книзі до тих, які відчувають в собі дух нашої великої Минувшини, дух Шевченка; які, як Галайда, що повстав з Ярем - чують за плечима крила й покликання вести свій нарід "із тьми, із смрада, із неволі" до блискучого завтра".

Оптимізм майбутнього без Бога

Книга Анатолія Власюка "Оптимізм майбутнього без Бога" складається з декількох розділів.
"2013", "2014" - це роздуми про літературу, рецензії книг, літературно-критичні статті.
У розділі "Іван Франко" – аналіз деяких творів письменника та статті про його твори, літературну і політичну діяльність.
"Інтуїція" – статті про роман Анатолія Власюка "Інтуіція", а також інтерв'ю з письменником, вміщені на літературних порталах.
Ця книга для тих, хто хоче глибше пізнати літературні твори.

Поле битви - Україна. Від «володарів степу» до «кіборгів». Воєнна історія України від давнини до сьогодення

Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, відновлюється інтерес до історії України. Читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, результатами останніх наукових досліджень та відкриттів. При цьому автори не виконують ідеологічне замовлення, їхні оцінки часом не збігаються, що дозволяє кожному з нас самому виступити суддею в цих суперечках. Які військові конфлікти відбувалися на українських теренах На чому тримаються українські воєнні традиції. Що треба згадати і відновити, про що нагадувати постійно.

...коли один скаже: Слава Україні!

До книжки увійшли вибрані статті видатного українського громадсько-політичного діяча Степана Бандери. Вони допоможуть ближче пізнати ідеї, які проповідував та втілював у життя Провідник. А може й надихнуть продовжити їх реалізацію.

Для ближчого ознайомлення з життям і діяльністю Бандери, в книжці подано біографічний нарис Миколи Посівнича «Провідник ОУН».

Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно?

«Лінґвошизофренія – ориґінально український феномен, відсутній в інших країнах Заходу як мовна політика і культурний стандарт. На відміну від двомовности, або білінґвізму, вона маловідома і за малими винятками, не описана у західній соціолінґвістиці. Тим часом лінґвошизофренія настільки всепроникна у пост-совєтській Україні, що поза нею годі зрозуміти її політику, культуру, ідентичність, публічний дискурс та історичні перспективи», − пише у своєму дослідженні Юрій Шевчук.

Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині

Відомий польський репортер Вітольд Шабловський упродовж трьох років розшукував у Польщі та в Україні очевидців Волинської трагедії і їхніх нащадків. Розповіді про пережиті ними події 1943 року лягли в основу книжки «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині».

Вибрані твори

Вісімнадцятий випуск серії "Університет­ські діалоги" містить виклад публічної лек­ції доктора філології, професора Університе­ту Монаша у Мельбурні (Австралія) Марка Павлишина, виголошеної 11 травня 2011 ро­ку у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Автор звертається до єв­ропейського культурного проекту модерності й убачає його осердя в універсальному світ­ському гуманізмі, опертому на раціональне мислення і дух європейського Просвітництва, та в утвердженні нації як ключової категорії розгляду людських спільнот.

Українські таємниці Франції

Ця третя книжка серійного проекту наукових та художніх ви­рішень про Гетьманщину-Україну, за жанром мандрівна про­за, є наче містком дружніх поривань між окремими грома­дянами, містами, націями. В історико-літературних нарисах крізь призму неординарних життєписів особистостей, Читачу, ти збагнеш оте історично-непроминальне, як-от: сьогодніш­ню невеселу ентропію (міру невпорядкованості життя) по­долаємо лиш вольовим національно-патріотичним устрем­лінням усього українства та за сприяння цьому світових сил.

З матір’ю на самоті

Розмова поета Миколи Сома із матір'ю незабутнього Василя Симоненка була вперше надрукована 1985 року в журналі «Дніпро», але тоді вона була заредагована секретарями ленінського комсомолу. Пізніше (1990 р.) сей діалог став основою видання книжки «З матір'ю на самоті», але теж порізаний радянською цензурою. І лише тепер у книзі повністю відновлено давні сторінки з життя і творчості «витязя молодої української поезії».