Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно?

«Лінґвошизофренія – ориґінально український феномен, відсутній в інших країнах Заходу як мовна політика і культурний стандарт. На відміну від двомовности, або білінґвізму, вона маловідома і за малими винятками, не описана у західній соціолінґвістиці. Тим часом лінґвошизофренія настільки всепроникна у пост-совєтській Україні, що поза нею годі зрозуміти її політику, культуру, ідентичність, публічний дискурс та історичні перспективи», − пише у своєму дослідженні Юрій Шевчук.