Вибране


Поезія Українська класика
Автор: Ліна Костенко
Видавництво: Дніпро
ISBN: 5308003769
Рік видання: 1989р.
Мова видання: українська
10
Рейтинг: 10 (3 голоси)
Ваш голос: Ні
додати оголошення
додати рецензію

Книжка віршів та поем відомої української поетеси містить твори, опубліковані впродовж останніх десятиліть, поезії з книг «Зоряний інтеграл» (1963) та «Княжа гора» (1972), які свого часу не побачили світу, а також найновіші вірші, що склали розділ «Інкрустації».

  • Аліна Ластович Чтв, 18/03/2021 - 23:41

    У поезії «І засміялась провесінь…» [3, с. 4] на українське походження ліричної героїні або ліричного героя вказують топоніми Чорний Шлях [2, с. 559-560] і Великий Луг [9, с. 466]. Важливо, що у творі немає чіткої статевої диференціації головного суб’єкта аналізованого вірша (читачі не розуміють: перед ними особа жіночої статі або чоловічої). Це означає, що твір адресований особам обох статей. Бачення образів предків – умовна ретроспекція, що виконує кілька завдань. По-перше, завдяки їй підтримується зв’язок сучасників із попередниками, тому у творі наявна проблема зв’язку поколінь. По-друге, ця ретроспекція поєднує в людині індивідуальне начало (предки як кровні родичі) з етнічним (предки як рідний народ). Хода за часом – синтез раціонального (залежність прабатьків від тогочасних обставин і законів) з ірраціональним (життя пращурів за течією, адже будь-яка епоха мінлива). Оскільки плуг – символ традиційного (плугом користувалися ще ті українські селяни, які жили задовго до Тараса Шевченка (згадаймо Кобзареву ідилію «Садок вишневий коло хати» [8, с. 362], у якій «Плугатарі з плугами йдуть») та віджилого (у середині двадцятого століття багато селян уже не користувалися плугом, замінивши його на сучасніший реманент), то у творі превалює й одночасно засуджується раціональне (одноманітність лякає). Центральний суб’єкт поезії не хоче репрезентувати сіру масу. Його цікавлять майбутні результати власної діяльності. Він боїться бути таким, як усі, тобто прагне зберегти свою неповторність.
    Рядки «Коли мене снігами занесе, Тоді вже часу матиму доволі» [3, с. 5] – авторський варіант народної приказки «Горбатого виправить тільки могила». Рядок «Світ мене ловить, ловить… доганя!» [3, с. 5] – алюзія на епітафію «Світ ловив мене, та не спіймав», яку заповів викарбувати сам Григорій Сковорода. Рядок «А де ж мій сад божественних пісень?» [3, с. 5] – алюзія на поетичну збірку «Сад божественних пісень» [6, с. 49-81] щойно згаданого філософа. Мотив розмови живої людини зі статуєю («Він кам’яний, а з ним іде жива!» [3, с. 5]) споріднює вірш «Ой ні, ще рано думати про все» [3, с. 5-6] з «Блакитним романом» [4, с. 6] Гната Михайличенка та «Мідним вершником» [5, с. 326] Олександра Пушкіна.
    Рядок «Не знає вже казок Шехерезада» [3, с. 7] – алюзія на арабську народну казку «Тисяча й одна ніч» [7]. Оскільки Шахерезада розповідала чоловіку казки для того, щоб він її не вбив [7, с. 25], то Ліна Костенко, імовірно, мала на увазі неспроможність більшості людей захиститися від небезпек сучасного світу. Рядок «Над Рейном не співає Лореляй» [3, с. 7] – алюзія на баладу Генріха Гейне «Не знаю, що стало зо мною» [1, с. 88-89]. Оскільки Шахерезаду й Лореляй об’єднувало вміння зачаровувати їхніх слухачів, то у вірші «Страшний калейдоскоп» [3, с. 7] українська поетеса говорить про зменшення дива у світі повсюдної цивілізації – світі абсурдної штучності.
    Отже, поезія Ліни Костенко цікава глибокою інтелектуальністю (у збірці наявна велика кількість зв’язків текстів живого класика з текстами попередніх митців) та життєлюбством навіть в умовах дуже високої смертності («Благословенна кожна мить життя На цих всесвітніх косовицях смерті» [3, с. 7]), що є особливо необхідним у наш час.
    Список використаних джерел:
    1. Гейне Г. Вибрані твори в чотирьох томах. Том 1. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Heinrich_Heine/Vybrani_tvory_v_chotyrokh_t....
    2. Ґедзь Т. М. ЧОРНИЙ ШЛЯХ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во "Наукова думка", 2013. – 688 с. – С. 559-560. – Режим доступу: http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf (0).
    3. Костенко Л. Вибране. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Kostenko_Lina/Vybrane_zbirka1989.djvu.
    4. Михайличенко Г. Блакитний роман. – Режим доступу: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=8701.
    5. Пушкін О. Твори в чотирьох томах. Том 2. Поеми, казки. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Pushkin_Aleksandr/Tvory_v_chotyrokh_tomakh....
    6. Сковорода Г. Твори у 2 томах. Том 1. – Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Skovoroda/Tvory_u_2_tomakh_Tom_1.pdf (0).
    7. Тисяча й одна ніч. – Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Arabska_kultura/Tysiacha_i_odna_nich.pdf (0).
    8. Шевченко Т. Кобзар. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Shevchenko/Kobzar_vyd_2012.djvu.
    9. Щербак В.О. ВЕЛИКИЙ ЛУГ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во "Наукова думка", 2003. – 688 с. – С. 466. – Режим доступу: http://history.org.ua/LiberUA/ehu/1.pdf (0).

    Аліна Ластович

Ім'я
Зображення користувача Ctac.
Ctac
Зображення користувача Лана.
Лана
Зображення користувача Тетяна Боднар.
Тетяна Боднар
Ім'я
Зображення користувача Boka.
Boka
Зображення користувача lavira2.
lavira2
Зображення користувача Тетяна Боднар.
Тетяна Боднар
Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера