Художня література

Казки з міського парку

Герої цієї книжки живуть у звичайному міському парку. Хоча ні, цей парк – незвичайний. Він є чарівним світом, пов­ним пригод і таємниць.
Звірі, люди, птахи, комахи, дерева, хмари… Усі вони вміють радіти, сумувати, мріяти. А ще – вірити у дива. Бо насправді дива – довкола нас.
Книжка «Казки з міського парку» розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Бог задумав інакше...

Використавши багатющий документальний матеріал, Йосип Струцюк показав неабиякий талант гетьмана Богдана Хмельницького як полководця на початку війни і разом з тим не побоявся вказати на його пізніші прорахунки, котрі згодом відкинули на довгі роки наш народ від визволення. Сміливо і доволі переконливо подані стосунки гетьмана зі своїми найближчими соратниками Максимом Кривоносом, Данилом Нечаєм, Іваном Богуном, Іваном Виговським, Матвієм Гладким, Кіндратом Бурляєм... Ці доблесні державні мужі в окремих воєнних ситуаціях дивилися, можливо, навіть трохи далі, ніж гетьман.

Незламні

Три холодні місяці провели українці в центрі Києва під шквалом куль, гранат, коктейлів Молотова та бруківки. Тисячі наших співвітчизників боролися за своє майбутнє, за краще життя своїх дітей та внуків. Їх не здолали ні морози, ні безчинства силовиків, ні час. У повісті поєднано історії учасників протесту Сергія та Ані зі спогадами інших мітингувальників про буремні події 2013–2014 рр.
Книга не залишить байдужими навіть тих, хто ніколи не підтримував української революції.

Сезони душі

Збірка віршів Анжели Димчевої «Сезони душі» (2009) – одна з найяскравіших книг у болгарській поезії двотисячних років.
Авторка чутливо вслухається в інтонації сьогодення, пильно вдивляється в довколишню дійсність, їй болить занепад людських ідеалів, комерціалізація та профанація національної героїки в епоху глобалізації. Картини створеного Димчевою художнього світу балансують на грані реалістичності та сюрреалістичної фантасмагорії, але завжди зберігають виразний філософський підтекст.
Окремі поезії із «Сезонів душі» друкувалися в українському перекладі в періодиці.

Срда співає в сутінках, на Трійцю

Пропонована книга – це панорама сучасного Заґреба: люди, їхні історії, травми, погляди та принципи. Через життя головних персонажів, хитро переплетинех довкола центрального сюжету, автор розкриває менталітет та комплекси сучасної балканської країни. Поціновувачі Міленка Єрґовича упізнають улюбленого автора – філігранний стиль, терпкий символізм, легкість та багатозначність.

Бомжі Донбасу

Очікування мають здатність не справджуватися. Особливо — очікування очевидного. А цілком очевидним видавалось би, що в період, коли доля цілої країни вирішується на територіях довкола Донецького басейну, книжка автора з Макіївки під назвою «Бомжі Донбасу» виявиться гостросоціальною публіцистикою або ж т. зв. «чорним реалізмом». Певну неоднозначність вносить хіба підзаголовок «Homo Profugos» (людина-вигнанець, бурлака), формально дублюючи назву, а по суті — маркуючи текст латиною, що може слугувати своєрідним фейс-контролем на вході в романний простір.

Іван Сила на прізвисько "Кротон"

В романі «Іван Сила на прізвисько «Кротон» вперше в історії нашої літератури описано українського спортсмена та його неймовірні успіхи в Європі та світі.

Шовкова держава

Це остання книга запорізької поетеси Марини Брацило, яка трагічно загинула наприкінці червня 2013 року. Творчість Марини, яка безперечно вже зробила свій внесок у історію української літератури, входить до генерації українських письменників, представники якої почали друкувати свої твори у 90-х роках минулого століття.

Якби ти просто був

Те, що пишеться на одному диханні, зісковзує з губ і стікає по букві до кінчиків пальців.
Те, що сниться, а потім вплітається спогадом у волосся.
Те, що приносить осінь.
Те, що тане зі снігом і висихає з сонцем.
Те, що ховається в довгих фіранках і поміж складок одягу.
Те, що не можна побачити.
Те, що гріє і пахне.
Те, що я мала б тобі розказати, та вона у мені обізвалась віршами…

Пожертва на світло

Поезія Мірека Боднара нагадує чорну шовковицю: вона має запах, колір і форму. Від неї залишається слід на язику. Зовні шовковиця виглядає, як малина, але насправді м'ясиста всередині.
Мірек Боднар – поет-подорожник. Він по-бітницьки багато і яскраво мандрує (містами, ландшафтами, жіночими тілами), але, що важливіше, його поезію можна прикладати до душевних ран. Вони від цього не заживуть (бо вони взагалі не заживають), але стане легше. Так, наче перед тобою щойно виговорилася людина, яка має такі ж проблеми, що й ти.