Якби ти просто був

Те, що пишеться на одному диханні, зісковзує з губ і стікає по букві до кінчиків пальців.
Те, що сниться, а потім вплітається спогадом у волосся.
Те, що приносить осінь.
Те, що тане зі снігом і висихає з сонцем.
Те, що ховається в довгих фіранках і поміж складок одягу.
Те, що не можна побачити.
Те, що гріє і пахне.
Те, що я мала б тобі розказати, та вона у мені обізвалась віршами…