Художня література

Друзі за листуванням

У далекiй заокеанськiй країнi, в англомовному таборi для дiтей з усього свiту українська дiвчинка Ксеня знаходить собi вiрного друга Ерiка - американського хлопчика, з яким, виявляться, так багато спiльного, так легко i радiсно, що взагалi не хочеться розлучатись. Але канiкули не можуть тривати вiчно. I чим наповнити розлуку? Хiба що листами.

Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна

Видатний російський радянський письменник О. М. Толстой - автор всесвітньовідомої трилогії “Ходіння по муках”, роману “Петро Перший” та інших творів - дуже багато зробив у справі розвитку наукової фантастики. Його романи “Аеліта” (1922-1923) і “Гіперболоїд інженера Гаріна” (1925-1927), по суті, поклали початок радянській науково-фантастичній літературі.
Ці чудові твори, герої яких зазнають безліч різних пригод, подорожують на Марс (“Аеліта”), борються проти авантюристичних планів поневолення світу (“Гіперболоїд інженера Гаріна”), і сьогодні захоплюють читача, особливо молодь.

Тємниця жовтої валізи

Ця збірка - перша книжка молодого письменника. У формі фантастичної розповіді, часом з елементами гумору і сатири, нерідко вдаючись до історичних екскурсів, автор висвітлює питання, важливі для наших сучасників, змальовує роботу вчених - фізиків, математиків, біологів та ін., показує нелегкий, часто суперечливий шлях наукового пошуку, викриває тих, хто намагається використати наукові винаходи у воєнних цілях, на шкоду людям.

Зоряний кристал

У романі сучасного молодого українського письменника-фантаста висвітлюються важливі філософські проблеми - про місце людини у Всесвіті, про тісний зв’язок між процесами, що відбуваються на Землі і в глибинах космосу, показано роль пізнання. Події роману розгортаються як у стародавні часи, так і в нинішні - у сучасних лабораторіях різних країн світу. Герої твору долають складні перешкоди на шляху до розгадки однієї з таємниць природи.

Вільняк

Темноліс, Каменосад, Крайріка... Нижнє місто і Санктафракс... Назви на мапі... Та за кожною з них криються тисячі історій — як занотованих у стародавніх сувоях, так і переказуваних із покоління в покоління — історій, що їх переповідають ще й нині. Подана нижче — лишень одна з них.

Вокс

Дивні часи настали у Санктафраксі. Страшна посуха і кам’яна пошесть прикували до землі повітряні кораблі. У підземеллях Нижнього міста орудує молотоголовий гоблін Титуґґ. І хоча небо ще патрулюють Бібліотекарські Лицарі, жителі Санктафракса передчувають катастрофу. Лише спілчанського голову і Найвищого санктафракського Академіка Вокса це не лякає. Усіма забутий і задурманений забудь-зіллям, він будує хитромудрі плани на майбутнє, і важлива роль у них відведена Руку Човноводу, колишньому повітряному пірату.

Останній із небесних піратів

Світокрай переживає не найкращі часи. Зникло летюче місто Санктафракс, а нову летючу скелю ушкодила "кам’яна хвороба", що знищила усі літай-камені. Відтепер спілчанські кораблі втратили летючість і разом зі своїми командами опинилися на землі. Тимчасом у Темнолісі узурпатор Вокс Верлікс вигнав із Нового Санктафракса Найвищого Академіка і захопив владу. Тепер він за допомогою страхітливих сорокух і Сторожів Ночі утримує у страху і покорі народи Світокраю. У книзі "Останній із небесних піратів" ми знову зустрічаємося із капітаном Живчиком і дізнаємося про його трагічну загибель.

Дзеркало Єдинорога

Чого міфічний Єдиноріг опинився в… чорнобильській зоні? Чи пов’язане перевтілення душ (реінкарнація) із «дітьми індиго»? Чому і жінки, й чоловіки бояться поглянути на себе в Дзеркало Єдинорога? На тлі інтимних історій членів однієї київської родини – метафізичний діалог нашої сучасниці із Ольгою Кобилянською про Жінку на межі приватного.

Книга перевтілень

Метафізика перетворень і перевтілень можлива тільки в поезії. Авторка, віддавши себе уяві, постає і карпатською саламандрою, і летючою рибою, і чоловіком, який зраджує коханок, і самотньою жінкою... Нова, шоста, збірка Людмили Таран — своєрідне вибране з останнього десятиріччя її творчості. П’ять розділів збірки — образні закладки у книзі буття людини ХХІ століття, що шукає неба на землі, але не цурається рідної стихії. Її метафорика зрозуміла для рідкісних поцінувачів поезії.

Любовні мандрівки

Людмила Таран, раніше відома як поетеса та літературний критик, у новій прозовій книжці розвиває наскрізний мотив мандрів, що віддзеркалюють еротичні та екзистенційні пошуки. У подорожах до глибини своєї суті завжди є містичні моменти, чого не оминула й авторка новел. Її мандрівні нотатки (Велика Британія, Іспанія, Португалія, Україна, Франція, Швейцарія тощо), окрім пізнавальної інформації, несуть ту суб’єктивність, яка спонукає вирушити в дорогу.