українська

Красный апокалипсис: Сквозь голодомор и раскулачивание

Рукописи Дмитра Гойченка (1903—1993), випадково виявлені 1994 року в еміґрантському архіві Сан-Франциско (США), — це унікальні свідчення про страшні часи радянської колективізації та Голодомору в Україні (південно-східні області, Одеса, Київ та Київщина). На відміну від художніх творів Барки чи Багряного, в історичній мемуарній літературі практично не збереглося настільки детальних, як у цій книзі, описів людиноненависницького комуністичного режиму. Ці рукописи вперше опубліковано 2006 р.

Армія без держави

Це спогади отамана «Поліської Січі» Української Повстанської Армії, генерал-хорунжого Тараса Бульби-Боровця, видані 1981 року в Канаді і запропоновані Вінніпезьким інститутом дослідів Волині для публікації в Україні. Висвітлення автором трагічних подій періоду німецько-фашистської окупації, власне, позиція Бульби-Боровця є своєрідною, і з нею також повинен ознайомитися український читач.

Армія без держави

Спогади отамана Поліської Січі, засновника і першого провідника Української Повстанської Армії (від липня 1943 р. — Українська Народна Революційна Армія), що постала 22 червня 1941 року, започаткувавши новий етап визвольних змагань під освяченими українською кров'ю прапорами, виповнюють прогалину в наших знаннях про події з часів Другої світової війни.

Невольницькі плачі

Ці вірші написані в російській неволі, у Владимирському централі, в 1968 – 1971 рр. Автор «Невольницьких плачів» пережив зі своїм поколінням велику трагедію українського народу, разом з родиною був учасником запеклої боротьби народу, разом з родиною був учасником запеклої боротьби проти російських окупантів. Біль від втрати національної свободи він пропустив через своє серце і виклав у віршах. Поезії ці – не стільки гімн козацькій Україні і заклик битися з ворогами до переможного кінця.

Листопадовий рейд

Книга присвячена подіям осени 1921 року — так званому Листопадовому рейду Української Повстанчої Армії під командуванням генерал-хорунжого Ю. Тютюнника.

Листопадовий рейд 1921 року

Книга оповідає про визначну подію нашого минулого – Листопадовий рейд 1921 року, або як його ще називають, Другий Зимовий похід. У книзі подається як широке суспільно-політичне тло цієї події, так і її подробиці. Автор докладно зупиняється і на діяльності зарубіжного державного центру УНР, очолюваного Симоном Петлюрою, що на той час перебував у Польщі, і на діяльності так званого Партизанського-Повстанчого штабу (ППШ), очолюваного Юрієм Тютюнником, і на детальному описі усіх трьох (Волинської, Подільської та Басарабської) груп Української Повстанчої Армії, що здійснювали рейд.

Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців армії УНР

У спогадах командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР Петра Дяченка розповідається про збройну боротьбу за Українську державу в 1918–1920 роках, зокрема бої на Чернігівщині та Харківщині, трагедію полковника Петра Болбочана, відступу в Румунію і наступ із Заліщиків на Київ, звільнення столиці та втрату її, Перший зимовий похід Армії УНР, наступ восени 1920 року, відступ за Збруч та багато інших подій.

У спогадах Петра Дяченка переважають описи боїв проти більшовиків, махновців та денікінців.

Чорні запорожці: історія полку

Книга оповідає про чи не найславетнішу військову частину Армії Української Народної Республіки (УНР), якою, без сумніву, був Кінний полк Чорних Запорожців, очолюваний його беззмінним командиром Петром Дяченком, улюбленим висловом якого був вислів «Сміливі мають щастя». Він сам дотримувався цього принципу і до свого полку добирав відчайдухів, які заради своєї Батьківщини ладні були будь-якої миті йти на смерть. Тож не дарма на прапорі полку писалося гасло «Україна або смерть».

Іван Ремболович

У книзі йдеться про Івана Ремболовича - отамана півсотні Вільного козацтва на Чернігівщині в 1918 p., учасника Другого зимового походу Українсько! повстанської армії в листопаді 1921 p., підполковника Армії Української Народної Республіки, сотника дивізії "Галичина", учасника підпілля ОУН на Прикарпатті у 1944 - 1949 роках.

Події відбуваються в Києві та на території сучасних Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Чернігівської областей, а також у Криму, на Холмщині, в Надсянні, Німеччині, Польщі та Чехії.

Отаман Орлик

У книжці розповідається про боротьбу проти московської комуни на Київщині та Поліссі в 1920-1922 роках, а саме: про отамана Орлика (полковника Армії УНР Федора Артеменка), отаманів Феодосія Богатиренка, Івана Гайового-Грисюка, Івана Галая-Голокопитенка, Панаса Голубенка, Олександра Грудницького, Іллю Ґонту-Унятовського, Юліана Мордалевича, Антона Рибку, Якова Смутника-Смутненка, Ілька Струка, генерала-хорунжого Володимира Галкіна, членів Цупкому Капітона Бендрика-Ґанжу, Юрка Гриня, Спиридона Орла, Федора Наконечного, Івана Чепілка, Грицька Чупринку, галицьких старшин Івана Андруха-“Авраменка”,