Судинна пошта

Назва нової книжки Павла Вольвача ніби вказує на основну її сутність: колообіг пам’яті, поетичну кровоносну систему, що єднає світи з засвітами, минуле з майбутнім, пульсуючи на межі між склом і амальгамою. Ці вірші маркує напрочуд жива і відчутна тілесність й трепетне авторське ставлення до предметного світу, до національних модерністичних традицій і суто інтимне авторське переживання свого місця в сучасному хаотичному світі.