Руйнування ляльки


Інтелектуальний роман Художня література
Автор: Степан Процюк
Видавництво: Ярославів Вал
Рік видання: 2010р.
Мова видання: українська
8
Рейтинг: 8 (2 голоси)
Ваш голос: Ні
додати оголошення
додати рецензію

Письменник, який прописує відчай – це про Степана Процюка – найконтроверсійнішого з сучасних авторів-інтелектуалів. Робить він це вміло, мережачи червоним і чорним, змушує боліти застарілий, подекуди й попсований пергамент наших душ. Проза цього письменника збурює огром пережитого не лише автором, а й кожним із нас.

Серія книжок
Ім'я
Зображення користувача Лана.
Лана
Зображення користувача sich3000.
sich3000
Автор:
Зображення користувача Лана.
Лана
0
05.05.2012 - 09:23

     Шукаючи смисли у назві роману Степана Процюка «Руйнування ляльки», можна натрапити на розмаїті контексти. Руйнування ляльки як спроба розірвати зітлілу завісу псевдоцінностей і показати людину у всій її величі і ницості. Важливо визнати, що другий елемент має примат у творчості цього, часто скандального своєю надвідвертістю автора.

Автор:
Зображення користувача Лана.
Лана
0
05.05.2012 - 09:19

     Мушу відразу попередити, що роман Степана Процюка «Руйнування ляльки» належить до важкого чтива. І хто звик легко ковтати книжки, перескакуючи зі сторінки на сторінку, вже в першій частині загрузне у безконечних відступах, роздумах та есейній риториці, намагаючись зрозуміти логіку подій. Іноді читачеві здаватиметься, що письменник уже й сам забув історію, яку збирався  розказати на початку роману і кинувся в якусь лекцію, приправлену розлогими екзерсисами на різні житейські теми.

Автор:
Зображення користувача Лана.
Лана
0
05.05.2012 - 09:17

     За останній час з’явилося дві дуже різні рецензії на старий / новий роман Степана Процюка «Руйнування ляльки» – Євгена Барана й нікому не відомого Альбіна Цирика. Пишу «старий» – бо твір уже друкувався на сторінках «Кур’єру Кривбасу». «Новий» – бо нарешті вийшов у книжковому форматі. Звісно, «Руйнування ляльки» поки не викликало такої зливи відгуків, як, скажімо, роман «Троянда ритуального болю», але – як здається – це лише питання часу. Принаймні певна тенденція вже намітилася.