Поезії

- Череватенко Леонід. Все, чим душа боліла...
- ПОЕЗІЇ
-- РАННІ ВІРШІ (1923—1925)
--- «Я вас, Галю, згадував сьогодні»
--- «Сентиментальний тихий полонез»
--- Жовтень
--- Рур
--- Пригадай
--- Серп і молот
--- На 1924 рік
--- Він
--- Європа
--- Вірш до оповідання В. Підмогильного «Третя революція»
--- Шевченко
-- ДНІ (1926)
--- Лірика
--- «Я знаю»
--- «Знаю, сіренький я весь такий»
--- «Я — як і всі...»
--- «Для вас, історики майбутні»
--- «Уночі його вели на розстріл»
--- «Сідало сонце...»
--- «Впало — ставай до стінки!»
--- «А він молодий-молодий...»
--- «Притулив до стіни людину»
--- «Мабуть, дуже йому боліло»
--- «Ще в полон не брали тоді»
--- «Був це хлопчик лагідний і тихий»
--- «Зціпив зуби...»
--- «Зустрів кулю за лісом»
--- «Де коноплі були...»
--- «Ні словечка йому не сказав старий»
--- «Там, де полягли вони за волю»
--- «Розминувся зі мною сон»
--- «Одірвались від днів слова»
--- «Читаю Сінклера й ходжу на біржу праці»
--- «Попоїм, посплю...»
--- «Розпочинає дні гудок о шостій»
--- «Торгуємо усім, чим тільки можна»
--- «Папірос кому!..»
--- «Знов на сторінках ранні тіні»
--- «Це снилось?..»
--- «Питалась ласкаво...»
--- «У дужих дні — немов слухняна глина»
--- «Плакала вона...»
--- «Долі моєї ціна»
--- «Майже рік сиджу, мов кріт...»
--- «Здається, знову буде недорід»
--- «На поле вийшов — зомлів»
--- «Пропало сіно!..»
--- «Сьогодні день, здається, перший влітку»
--- «Надходить дощ...»
--- «Вже одспівали по дорогах гарби»
--- «І вийшов на поле...»
--- «...І ось ляжу, — родючий гній»
--- «Люблю в уяві декілька сторінок»
--- Галілей
--- Канів
-- РАННЯ ОСІНЬ (1927)
--- «Передчуття спокою і нудьги»
--- «Що день, все глибшає свідомість»
--- «Дивлюсь на все спокійними очима»
--- «Все більше спогадів і менше сподівань...»
--- «Коли надходить вересень злотавий»
--- «Уже вечірні довшають розмови»
--- «На хуторі, як у в’язниці, тихо»
--- «Вчись у природи творчого спокою»
--- «Падає з дерев пожовкле листя»
--- «Четвертий день гарячий суховій»
--- «Чіткіші лінії і фарби спокійніші»
--- «Я знов на хуторі...»
--- «По-осінньому хмари пливуть»
--- «Сіра мжичка за вікнами...»
--- «Мудрість мудрих...»
--- «Минувшину вивчавши, зрозумів»
--- «Критики, навчаючи поета»
--- «Де забарився ти, вечоре милий?»
--- «Ах, яка це невгамовна пташка»
--- «Мудрості не вивчитись чужої»
--- «Яка нудьга мережити рядки...»
--- «Напишеш, рвеш...»
--- «їх меншає — я знаю тільки двох»
--- «В гімназії, де я кінчав науку»
--- «Немає сумніву: мені щораз нудніше»
--- «Розгорну ввечері атлас Петрі»
--- «Мрії від серця відтяв»
--- «Місто мале...»
--- «Мале хлоп'я, доки старенькій няні»
--- «Дикий сон мені щоночі сниться»
--- «Вчора над містом летіли гуси»
--- «Дівчинку здибав колись маленьку»
--- «Річний пісок слідок ноги твоєї»
--- «Цілий день якийсь непевний настрій»
--- «Це закон: замруть червоножили»
--- «Є острови, яких нема й на мапі»
--- «Ракетою піднісся і упав»
--- «Над морем високо...»
--- «Синє море обгорнули тумани»
--- «Ой гудуть, дзвенять міцні вітрила»
--- «Туман стіною...»
--- «Косивши дядько на узліссі жито»
--- «За давнини якийсь дикун незнаний»
--- «Від берегів дзвінкої Брамапутри»
--- «Хай чужина комусь вбирає очі»
--- «Де ви тепер, давно змужнілі»
--- «Тепер мене хвилює мало»
--- «Нехай комусь судився довший»
--- «Цвітуть думки, а на слова скупіше...»
-- Рівновага
--- І
---- «Ніч... а човен — як срібний птах!..»
---- «Як все живе, течуть піски пустелі»
---- «Блакитний безум!..»
---- «Прекрасен світ вночі»
---- «Стала ніч над горами...»
---- «Перегорни дві-три сторінки в гіді»
---- «Вирує море...»
---- «Морський орел...»
---- «У кипінь хвиль занурюючи носа»
---- «Тепер на півночі горять сніги...»
---- «Під вітром вгинаючи лінії прості»
---- «Дві паралелі, два меридіани»
---- «Там, унизу, і море, і сади»
---- «Линяють фарби...»
---- «Стережися неба нічного!»
---- «Вікно в садок, тож пахощі зела»
---- «Каменя один приділ — лежати»
---- «Що серця рано дізнані утіхи!»
---- «Що не збулось?..»
---- «По той бік пристрасті народжується ніжність»
---- «Що менше слів, то висловитись легше»
---- «День відшумів...»
---- «Вечоріє. Мла стає на морі...»
---- «Тут пишний храм стояв колись...»
---- «Мишвою, тліном і сновійним чимось»
---- «Сірі вулиці...»
---- «Минають дні...»
---- «Я натомився вічно знати»
---- «Душе моя!..»
---- «Даремно шукаю розради»
---- «Знесилений, німий, бездушний майже»
---- «Суди мене судом твоїм суворим»
--- II
---- «В листопаді, місяці тихім»
---- «Фрідріху, чим не Орфей ти?..»
---- «Ходить... Все ходить...»
---- «Подолано упертість Ізабелли»
---- «На широкім ведеться світі»
---- «Щасливого дня, проминувши атоли»
---- «Гладкого Панчо (прошу вас, не Панча)»
--- III
---- «Ах, флейти голос над рікою»
---- «Суха й тендітна лінія плеча»
---- «Не чуючи, перебирала ти»
---- «Як він спустів, садок, де я колись»
---- «Місток замшілий і хисткий»
---- «Обутріло. В неяснім сірім світлі»
---- «Мовчи! Я знаю...»
---- «Порожній берег моря...»
---- «Знов за вікном осіння тиха мжичка...»
---- «Ваш, такий наївний, погляд»
---- «Одноманітно і звичайно»
---- «Вона зійшла до моря...»
---- «— Вашу карту бито!..»
---- «Хмари ці, такі безформні»
-- ПОЗА ЗБІРКАМИ (1927—1934)
--- «Я тепер спокійний за майбутнє»
--- Потомлені коні
--- (Запис у книзі відгуків Галереї картин Т. Г. Шевченка)
--- Тридцять третій... чи тридцять четвертий
--- 21.1.1924—21.1.1934
--- Поетові
--- «Я — людина цивільна»
--- (Уривок з утраченого вірша)
- Примітки