Наші предки

Турецьке ядро влучило у віконта Медардо ді Терральба і розполовинило його на дві частини, кожна з яких почала своє життя. Чи може таке статися? А чи може бути так, щоб людина (і не якийсь там простолюдин, а барон) у дванадцять років забралася на дерево, і все своє життя, більш ніж шістьдесят років, ніколи не спускалася на землю? І не просто існувала десь там, на височині, а кохала, воювала, зустрічалась з самим Наполеоном? А що ж вже казати про середньовічного лицаря, який нібито є, і водночас його нема?.. Саме такий світ творів одного з найпопулярніших італійських письменників Італо Кальвіно (1923-1985), а власне трилогії «Наші предки», до якої увійшли романи «Розполовинений віконт», «Барон-верхолаз» та «Лицар-невмирака». Але при всій своїй фантастичності, історичності та гумористичності «Наші предки» - це неореалістична метафора долі сучасної людини, її почуттів та роздумів, спосіб знайти відповіді на одвічні питання, питання, які людство задає собі багато століть.