Кохання останнього магната

«Кохання останнього магната», незакінчений через передчасну смерть автора роман Ф. Скотта Фіцджеральда, який вперше був опублікований у 1941 році його другом і відомим літературним критиком Е. Вілсоном під назвою «Останній магнат», посідає ключове місце в спадщині письменника. Позначений автором як вестерн, роман розповідає про становлення комерційної «студійної системи» Голлівуду з усім його закуліссям та норовами «дикого Заходу».
Попри незавершеність, роман неодноразово лягав в основу театральних та кінопостановок, найвідомішою з яких є фільм Еліа Казана «Останній магнат» (1976) з Робертом де Ніро, Робертом Мітчем та Джеком Ніколсоном у головних ролях. У 1993 році літературознавець Метью Дж. Брукколі, провідний фахівець з творчості письменника, опублікував невідредаговану версію роману під назвою «Кохання останнього магната», за якою і було здійснено переклад.