Життя іде..

...Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш - то уже навіки.
Л. Костенко "Життя іде і все без коректур"

     Не знаю, що там буде попереду, але як на мене, 20 століття було одним з найбільш насичених подіями: дві світові війни, кілька десятків дрібних, декілька революцій, становлення та розпад кривавих лещат СРСР, політ в космос, політ на Місяць, поява автівок, комп'ютерів, різноманітної техніки, голодомори, висилки в Сибір, розкуркулення, колективізація, розшифровка ДНК, запуск штучного супутника Землі. Я не дарма описую минуле сторіччя так у розкид, адже на фоні великих наукових відкриттів, появи благоустрою побуту, вершилися людські долі, інколи за доносом, інколи просто так, зірки погано стали. Гнані на мінне поле хлопчаки, засідки на більшовиків з криївок, висилка в Сибір сімей тих, хто пішов у партизани. Століття Якова. Він живе вже майже сто років, йде через своє безкрає поле, перепливає свою широку ріку, а життя збігло неначе день, забирало рідних та коханих, їло їх - кривавий демон, що прагне жертв, стирає в м'ясорубці війн та зсилок. Приносить щастя та надію, прекрасний ангел, що дарує світло та добро. Незбагненні шляхи Господні.