Життя іде..
Книга: Століття Якова | |||||
|
|||||
...Життя іде і все без коректур, Не знаю, що там буде попереду, але як на мене, 20 століття було одним з найбільш насичених подіями: дві світові війни, кілька десятків дрібних, декілька революцій, становлення та розпад кривавих лещат СРСР, політ в космос, політ на Місяць, поява автівок, комп'ютерів, різноманітної техніки, голодомори, висилки в Сибір, розкуркулення, колективізація, розшифровка ДНК, запуск штучного супутника Землі. Я не дарма описую минуле сторіччя так у розкид, адже на фоні великих наукових відкриттів, появи благоустрою побуту, вершилися людські долі, інколи за доносом, інколи просто так, зірки погано стали. Гнані на мінне поле хлопчаки, засідки на більшовиків з криївок, висилка в Сибір сімей тих, хто пішов у партизани. Століття Якова. Він живе вже майже сто років, йде через своє безкрає поле, перепливає свою широку ріку, а життя збігло неначе день, забирало рідних та коханих, їло їх - кривавий демон, що прагне жертв, стирає в м'ясорубці війн та зсилок. Приносить щастя та надію, прекрасний ангел, що дарує світло та добро. Незбагненні шляхи Господні. |
|||||
Далі ... |
- Увійдіть або зареєструйтесь, щоб додати коментар
Нюу, автівки насправді виникли трохи раніше, а подій у столітті було хоч і багато, але у кожному із попередніх їх траплялося не менше:) Сама рецензія сприймається трохи вирвано і незрозуміло поки не переглянути анотації книги, але загалом до прочитання "Якова" спонукає, а отже виконує свою безпосередню функцію.
ну, малися на увазі авто, як широкодоступний засіб пересування на території України. Це я б сказала навіть більше не рецензія, а моє власне враження від прочитаного.
I'd rather be hated for what I am, than be loved for what i'm not.
мне кажется, нет никаких оснований гордиться своей судьбой, но если б я мог выбирать себя, я снова бы стал собой..(с)