Сердечна терапія

     У довгий зимовий вечір (чи вечори) прочитайте новий роман письменниці. І вечір буде гарний!
     У 30-річної Яни в житті було багато того, від чого в людини опускаються руки. Але вона свої не опустила, навпаки, орендувала кімнатку в дитсадку і вчила бажаючих рукоділлю, такому, як вміла, бо спеціально цьому не навчалася. Спеціально вона і не навчалася лікувати душу людини, давати кваліфіковану психологічну допомогу. Але якось так склалося в житті, що до неї люди йшли саме по це - по допомогу для зраненого серця. І нехай вона нічого не радила, майже ніяк не аналізувала те, що чула, але вона вміла дуже гарно слухати. Так вона познайомилася з Антоніною, «пані професоровою», чоловік якої , визнаний науковець( і це, напевне, основне його досягнення і цінність для його дружини), знайшов своє перше кохання в соцмережі й почав з нею таємне листування, яке Антоніна зуміла відслідкувати. Дисфемізм «кривонога тумбочка», вага якої перевалила за центнер (так Антоніна раз по раз називала однокласницю свого чоловіка, на яку, як вважала вона, професор запав на старості літ), - та ж сама данина постмодерну, якому іронія властива за визначенням, але попри це відчуття грубого, вульгарного в творі не відчувається. Стиль роману, як і попередніх творів письменниці, делікатний, чіткий, книжка читається, як кажуть, на льоту. Але сценарій набув настільки несподіваного повороту, якого жодна казка не змальовувала би. Змальовувало це лиш життя. І ця історія невблаганним колесом прокотиться по самій Яні, знову забравши в неї все, до чого вона так прагнула і на що, зрештою, заслуговувала. Але подарувавши їй значно більше...