Державна кіностудія ім. Довженка розпочала зйомки короткометражки «Метелик» за мотивами однойменного оповідання Тетяни Малярчук.
Ідею фільму автори сформулювали у слоган «Про що жінки розмовляють з Богом, якщо не ходять до церкви».
     Продюсер короткометражки – Ігор Ставчанський. Режисер Максим Буйницький.
     Хронометраж 30 хвилин.
     Прем’єра запланована на літо 2012 року.
     Оповідання, за мотивами якого зніматимуть короткометражку, належить до книги «Звірослов». Це п’ята книга авторки, яку критики називають постмодерною варіацією на тему середньовічних бестіаріїв (збірників зоологічних статей з ілюстраціями, в яких описувалося різноманіття тварин у віршах і прозі). «Звірослов» Тетяни Малярчук – це збірка оповідань про самотність і її різновиди. Екранізують оповідання-розділ під назвою Thysania agrippina (метелик), де йдеться «про пиріжки з картоплею, соняшники, приміські вокзали, власний бізнес, вікна як ікони, тополиний пух, бібліотеки, с́овки і царство небесне».

     У Британії опублікували книгу, в якій зібрано прощальні листи солдатів, що не повернулися з війни.
     «Якщо ви читаєте цей лист, значить, мене вже немає серед живих». Послання з такою фразою військові зазвичай зберігали при собі в нагрудній кишені, сподіваючись, що у разі загибелі, його відправлять близьким і коханим товариші, яким пощастить вижити. Всі листи, що подані у книзі, й справді дійшли до адресатів.
     Історик-документаліст Шон Прайс три роки подорожувала світом, вивчаючи різноманітні архіви: музейні, бібліотечні, військові, сімейні. Вона ознайомилась із 30 000 листів солдатів різних епох, починаючи від наполеонівських воєн і закінчуючи протистояннями в Афганістані та Іраку.
     Спочатку Шон Прайс готувала на основі матеріалу радіопередачі, але згодом з'явилася ідея написати книгу. До неї увійшло 70 листів військових різного звання, віку і віри, різної культури та національності – японців, австралійців, німців, британців, французів.
     Однак, незважаючи на такі відмінності, перед лицем смерті всі солдати, як виявилося, пишуть лише про одне: про любов до життя і до тих, хто залишається жити після них.
     Правда, як розповідає автор, кожен висловлює свої думки по-своєму: для когось останні рядки – як найважливіше признання у житті, яке він ніколи би не наважився вимовити вголос, хтось філософствує, як, наприклад, англієць Майкл Ендрю Скотт, який, незадовго до загибелі на самому початку Другої Світової, написав батькові: «Те, що ми називаємо життям, всього лиш перехідний етап людського розвитку». А хтось навіть в останньому листі знаходить в собі сили жартувати.

     14 лютого, Комітет з присудження урядової премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва під головуванням міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника на своєму засіданні визначив лауреатів Премії за 2011 рік у чотирьох номінаціях.
     Як повідомив Голова Держкомтелерадіо України, заступник голови Комітету з присудження урядової премії імені Лесі Українки Олександр Курдінович, загалом на здобуття Премії надійшло 67 робіт.
     «У нинішніх умовах дуже важливо підтримувати та вшановувати кращих авторів, які працюють для дітей в жанрі художньої літератури, оформлення книги, створення анімаційних фільмів, – зазначив голова Комітету з присудження премії Дмитро Табачник. – Адже людина – це те, що вона читає, тим паче це стосується дитинства, юнацтва, коли закладаються підвалини усього життя.
      Цьогоріч творчі організації, навчальні заклади дуже активно висували кандидатів на здобуття Премії».
      Так, у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» більшість членів Комітету з присудження урядової премії ім. Лесі Українки віддали свої голоси за Юрія Логвина та його роман «Таємна перлина» видавництва «Ярославів Вал».
      Художниці Людмила Кириленко та Олена Зеркалій стали лауреатами номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва». Перемогу їм принесли ілюстрації до книги Томаса Мелорі «Легенди про короля Артура» (літературний переказ А. Клімова) видавництва «Ранок».
      У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» перемогу здобув Харківський державний академічний театр ляльок ім. В. Афанасьєва за лялькову виставу за творами А. Шмідт «Про принців і принцес» режисера-постановника Оксани Дмитрієвої та художника-постановника Наталії Денисової.
     Анімаційний фільм «Маленький великий пес» режисерки Людмили Ткачикової, художника-постановника Наталії Чернишової (студія «Укранімафільм») переміг у номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва».

     Київська компанія «Світлофор Фільм», спільно із видавництвом «Кальварія», займається розробкою анімаційного фільму «Культ» за однойменним романом Любка Дереша. Роботу над ним було розпочато у січні 2010 року.
     «Зараз практично завершено моделі та текстури локацій і персонажів», – розповідає продюсер компанії Олександр Щербина. – «Для анімації героїв ми вирішили використовувати iClone. Хоча він і не вважається професійним софтом, але я думаю, його потенціал ще не оцінено. Уже записано голоси професійних акторів; станом на сьогодні ми переходимо до монтування складних сцен».
     Також п. Олександр, зважаючи на чималий обсяг робіт і скромне фінансування, запрошує до співпраці волонтерів. Нагородою за допомогу буде зазначення імені добровольця у титрах, а також право на розміщення фільму у своєму портфоліо. Орієнтовний строк завершення робіт і презентація – осінь 2012 року.
     Нагадаємо, що «Культ» – перший роман Любка Дереша, написаний ним 2001-го у віці 16 років, – було представлено на розсуд читачів часописом «Четвер», а згодом – видавництвом «Кальварія». Як зазначено в анотації до твору, «роман молодого автора відразу набув розголосу серед читацької аудиторії, а в деяких колах, немовби виправдовуючи свою назву, став майже культовим. Напружена інтриґа, динамічний сюжет, яскраві образи, вишуканий гумор – ось складові його успіху. В той же час «Культ» виявився своєрідним підсумком більшості літературних пошуків 90-х років минулого століття».

     3 лютого експерти «ЛітАкценту року – 2011» оголосили результати книжкового рейтингу.
     Переможцем у номінації «Художня література» став Юрій Щербак із романом «Час смертохристів», а в номінації «Літературознавство» - Лариса Мірошниченко з книжкою «Леся Українка: життя і тексти».
     Анти-премію «Золота булька»  отримав Юрій Андрухович за книжку «Лексикон інтимних міст».
     Нагадаємо, що фіналістами рейтингу 2011 року були:
     Номінація «Художня література»
Антипович Тарас. Хронос. - Київ: А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га
Іздрик. Underword. - Харків: КСД
Щербак Юрій. Час смертохристів. - Київ: Ярославів Вал
     Номінація «Літературознавство»
Агеєва Віра. Апологія модерну: обрис ХХ віку. - Київ: Грані-Т
Мірошниченко Лариса. Леся Українка: життя і тексти. - Київ: Смолоскип
Ушкалов Леонід. Від бароко до постмодерну. - Київ: Грані-Т
    Номінація «Золота булька»
Андрухович Юрій. Лексикон інтимних міст. - Чернівці: Meridian Czernowitz
Ільченко Олесь. Моя кохана К´яра. - Київ: Грані-Т

     Шведська академія, яка опікується Нобелівською премією в галузі літератури, отримала офіційне подання Національної Академії наук України за підписом Бориса Патона про висунення кандидатом на здобуття Нобелівської премії 2012 року поета-академіка Бориса Олійника.
     У жовтні 2011 року під час  ювілейного вечора, присвяченого 100-річчю творчої діяльності класика сербської літератури, Нобелівського лауреата І. Андріча, була  виголошена пропозиція щодо висунення на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури у 2012 році дійсного члена Національної Академії наук України Бориса Олійника. На цьому зібранні зорганізувалася ініціативна група з числа представників творчої і наукової інтелігенції, яка провела у листопаді-грудні 2011 року публічне обговорення  цієї пропозиції. Ініціатива була оприлюднена через засоби масової інформації.

     Книгу «Птахи Америки» видатного американського орнітолога, натураліста і художника Джона Джеймса Одюбона у п'ятницю, 20 січня, було продано на торгах аукціонного дому Christie's за 7 мільйонів 922 тисячі доларів, повідомили організатори торгів.
     Передпродажна оцінка цього унікального видання 1840 становила 7-10 мільйонів доларів, і аукціонний будинок представляв його як «найдорожчу в світі книгу». Одна з копій першого видання «Птахи Америки» в 2010 році була продана на торгах Sothebys за 11,5 мільйонів доларів.
     У 35-річному віці ентузіаст прийняв рішення зобразити всіх без винятку птахів континенту. Хоча його художній метод за нинішніми мірками може здатися дивним — він відстрілював птахів, а потім надавав їм абсолютно природні пози.
     Детальний опис «крилатого» світу Америки Одюбона містить понад 400 ілюстрацій, що представляють майже всіх пернатих у натуральну величину. Його малюнки наповнені динамізмом, лірикою і драмою.
     Він відкрив і описав 25 нових видів птахів. Розмір ілюстрацій у цій унікальній книзі становить 99 на 66 сантиметрів.
     Всього було видано 120 екземплярів книги, її передплатниками були багато знаменитих людей 19-го століття, включаючи англійську королеву Аделаїду і короля Франції Карла X.
     «Птахи Америки» (англ. The Birds of America) друкувалася частинами в Единбурзі та Лондоні з 1827 по 1838 роки. На початку 1840-х років у США вийшло друге видання. Перше видання визнано шедевром книжкової справи і найбільшою бібліографічною рідкістю.

     2012 рік в Європі обіцяє стати неофіційним роком Джеймса Джойса – з 1 січня твори письменника вийшли з-під юрисдикції авторського права.
     За законом, що діє в більшості країн Європи, термін дії авторського права розраховується за формулою «все життя плюс сімдесят років після смерті». Це означає, що з січня 2012 року «на свободу» виходять твори письменників, які померли в 1941 році, – Вірджинії Вульф, Марини Цвєтаєвої, Аркадія Гайдара, Рабіндраната Тагора, філософа Анрі Берґсона, антрополога Джеймса Фрезера. А також Джеймса Джойса, який помер уже 71 рік тому – 13 січня 1941 року.
     Випадок з Джойсом особливий. Спадкоємці письменника відомі своєю винятковою незговірливістю у всьому, що пов’язано зі спробами інтерпретувати тексти ірландського класика, – незалежно від того, чи йде мова про перенесення текстів Джойса на сцену, адаптації їх для потреб масової культури чи наукове вивчення. Скандал світового масштабу стався в червні 2004 року, коли внук письменника Стівен домігся заборони на публічне читання фрагментів «Улісса» на святі Bloomsday в Дубліні (того року Bloomsday було намічено провести з особливим розмахом з нагоди сторіччя описаних у романі подій). У музичному світі добре відомий випадок британської співачки Кейт Буш: понад двадцять років, з кінця 1980-х, вона чекала від Стівена Джойса дозволу включити цитати з монологу Моллі Блум в свою композицію (дозвіл – як виняток – було отримано навесні 2011 року, тоді ж «блумовскій» трек «Flower of the Mountain» увійшов до її альбому «Director’s Cut»).
     Останній за часом гучний скандал за участю Стівена Джойса теж датується 2011 роком. Тоді суд зобов’язав спадкоємця письменника виплатити $ 240 тис. компенсації викладачеві Стенфордського університету Керолу Шлоссу – у таку суму були оцінені моральні збитки дослідниці, що отримала ще в 1996 році заборону на цитати з віршів Джойса в її науковій праці.
     У січні 2012 року багато театрів, передусім в англомовних країнах, планують оголосити про підготовку прем’єр за творами Джойса, нові наукові та біографічні дослідження теж, певно, не забаряться з’явитися.

     Народний депутат Леонід Грач звернувся до Генеральної прокуратури з проханням вжити заходів реагування на творчість письменника Юрія Винничука. У ньому звинувачує митця у порнографії.
     Про це в коментарі Gazeta.ua повідомив керівник Інституту політичних, соціологічних і маркетингових досліджень Володимир Бондаренко.
     "Леонід Іванович звернувся до Генпрокуратури за нашим листом, - каже політолог. - Це не перше його подібне звернення. Недавно він ще з трьома народними депутатами написав листа з приводу діяльності порноактриси Анастасії Гришай. Була порушена кримінальна справа, і актриса втекла до Чехії, де просить політичний притулок. Щодо творчості Винничука, звернення було проілюстроване багатьма його творами, серед яких порнографічний і некрофільський вірш "Так ніхто не кохав". Наші дії підтримує також академік Микола Жулинський".
     За словами Бондаренка, до депутатського звернення додана думка лауреата Шевченківської премії Романа Іваничука.
     "Мені, досвідченому в житті, жінках і сексі чоловіку, гидко читати... відверто брудні порнографічні екзерсиси Винничука...Начитавшись такого, і жінки не захочеш. Автор, може, психічно,хворий..."
      "Особливо вразив нас недавній виступ Винничука на вечорі "Ніч еротичної поезії" в рамках книжкової ярмарки "Медвін", - продовжив Бондаренко. - Він прочитав свій вірш "Убий підараса" із натяками на діючу владу із закликом усунути її у неправовий спосіб. Потрясло запрошення ним на сцену 15-річної Марти Брижак із словами: "А тепер послухайте, чому навчають у львівських школах". І дівчина в короткій спідничці з двома косичками почала читати твори із триповерховими матюками. Вважаю, що такої розгнузданості вчать не викладачі львівських шкіл, а розбещенська творча діяльність самого Винничука, який відверто хизується своєю аморальною поведінкою".
     Володимир Бондаренко не вважає звернення до Генпрокуратури посяганням на свободу творчості.
     "Ми цінуємо справді високохудожні твори Винничука, його діяльність по популяризації Львова, публікації легенд цього давнього міста. Але поширення порнографії і розпалювання ворожнечі між людьми та насилля має переслідуватися за законом", - зазначає політолог.

     У сховищі колишньої королівської резиденції в центрі Каїра знайшли найдавніший рукопис Євангелія, який є оригінальним списком Біблії.
     Про це повідомив радник голови комісії з інвентаризації всіх палаців, які перебували раніше у веденні канцелярії президента Ахмед Ідріс. З його слів, буде створений спеціальний комітет вчених та істориків, яким належить вивчити текст священної книги і з’ясувати час його написання, хоча вже зараз очевидно, що знайдене Євангеліє «безцінне і не має аналогів у світі», оскільки «древній рукопис є оригінальним текстом» .
     Палац Абдин, у якому був знайдений рукопис, був відкритий в 1874 році. Спочатку це була одна з королівських резиденцій, пізніше вона перейшла у відання президента країни. Зараз Абдин, що вважається одним з найбільш розкішних палаців у світі, є, в першу чергу, музеєм, хоча частина приміщень до останнього часу займала канцелярія президента.
     Як повідомив Ідріс, до теперішнього моменту інвентаризація не виявила жодної зниклої або вкраденої речі. Серед скарбів палацу – рідкісні килими ручної роботи, серед яких чимало середньовічних зразків. Їх вартість оцінюється в приблизно $ 65 млн.
     Цього тижня комісія почне вивчення вмісту крила палацу, де раніше розміщувалися апартаменти колишнього президента Єгипту Хосні Мубарака та його дружини Сюзан Сабіт, де і зберігаються подарунки, зроблені свого часу екс-главі держави.