У рамках Міжнародного дитячого книжкового фестивалю (м. Львів, Палац мистецтв) відбулася презентація нових видань серії «Скарби Сходу» у перекладі сходознавця Романа Гамади. Увазі юних читачів були представлені книги «Зібрання історій» Мохаммеда Ауфі – збірка історичних та літературних оповідань, укладена автором найстарішої антології перських авторів Моххамедом Ауфі, та «Витончені жарти» Убейда Закані – збірка авторських творів відомого перського сатирика й гумориста ХIV століття.
     Обидві книги приваблюють таємницями, звичаями, особливостями побуту, дотепністю та витонченістю гумору, оригінальним, не зовсім звичним для українців, проте надзвичайно цікавим світоглядом народів Сходу. Гармонійне поєднання літературного тексу з ілюстративним матеріалом створює приємний діалог читача з книгою.
     Видання будуть цікавими і дорослим, і дітям.

      Замість шансону у луцьких маршрутках звучатимуть українські вірші. Над таким незвичним проектом нині працює місцева громадська організація «Центр ефективної комунікації». Як розповіла  її керівник Альона Сидорчук, ідея «крутити» у маршрутівках вірші виникла близько двох місяців тому, нині ж триває підготовка проекту.
      За задумом, у маршрутках вмикатимуть аудіозаписи літературних творів у виконанні відомих на Волині людей. Деякі читатимуть власні твори, деякі – поезію та прозу українських класиків і сучасних письменників. Обмежень у виборі матеріалу немає, однак він має бути написаним українською та не містити лайливих слів. 
     На одній із місцевих радіостанцій вже записують перших читців. Серед них, приміром, є лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський.
     У кінці кожного ролика звучатиме: «Почувайся українцем! Розмовляй українською!».
     Також Альона Сидорчук розповіла, що більшість перевізників уже погодились на пропозицію молодіжної організації «крутити» поезію. «У певні години у маршрутці просто вмикатимуть радіо «Луцьк», у прямому ефірі якого і лунатимуть підготовлені матеріали. Крім того, ми роздамо водіям ці записи, і вони зможуть їх вмикати і самостійно», – зазначила Альона Сидорчук.
     Проект стартує приблизно за три тижні.

     З 15 по 19 травня в Луганську пройде міжнародний фестиваль сучасного мистецтва Артодром, метою якого є трансформація великого індустріального міста в сучасний арт-об'єкт. Як повідомили УНН організатори фестивалю, впродовж трьох днів, художники та вуличні артисти спробують перетворити Луганськ у місто-роман, а точніше − в місто-комікс, взявши за основу роман письменника Сергія Жадана "Ворошиловград".
     "Втрачаючи колишню міць промислового центру, наприкінці 20-ого століття Луганськ встав перед вибором подальшого розвитку. Зупинені фабрики і заводи, складна екологічна ситуація та відірваність від загального українського контексту сформували імідж міста суворих людей та нереалізованих можливостей. Фактично, Луганськ перетворився на острів, де все існує за своїми особливими законами ", − зазначили організатори.
     За їхніми словами, літературне співтовариство СТАН, що активно діє на Сході Україні і є одним з організаторів фестивалю, спробувало знайти вихід із ситуації, взявши курс від індустріалізації до культурного будівництва.
     "Фестиваль Артодром − це експеримент. За допомогою коміксів, графіті, перформансів, концертів ми з головою занурюємо Луганськ у сучасне мистецтво. Ми хочемо, щоб люди дивувалися, відчуваючи себе на вулицях, як у постмодерністському лабіринті. Події повинні сипатися їм на голову, дивуючи і захоплюючи їх. Важливо зазначити, що роман "Ворошиловград" не випадково був обраний за основу фестивалю. Ця книга − своєрідне повернення боргу українського письменника Сергія Жадана Донбасу, що зростив його, спроба пояснити, що люди, які працюють на заводах і шахтах, мають свої цінності і свій погляд на речі. У ній автор говорить про солідарність простих людей, не охочих поступитися мрією дитинства ", − розповів про концепцію фестивалю поет Ярослав Мінкін.

     У рамках роботи VIII Київської міжнародної книжкової виставки-ярмарку відбудеться презентація українсько-російської культурологічної акції "Літературний пароплав", яка проходитиме за сприяння Державного комітету телебачення та радіомовлення України та Федерального агентства з друку та масових комунікацій Російської Федерації, під патронатом міністерств культури України та Російської Федерації. Про це УНН повідомили в прес-службі КМУ.
     Акція "Літературний пароплав" збере разом українських і російських письменників, літературознавців, книговидавців, журналістів, які здійснять з 16 травня по 6 червня творче турне пароплавом по Дніпру і Чорному морю.  Участь в акції планують взяти відомі українському читачеві російські письменники Віктор Шендерович, Ігор Іртеньєв, Марія Вайсман, Максим Амелін, Олександр Кабаков та інші. Українських літераторів представлятимуть  Марія Матіос, Ірен Роздобудько, Лесь Подерв’я́нський, Борис Бурда, Сергій Жадан, Ірина Карпа та інші.
     Протягом трьох тижнів учасники  туру "Літературний пароплав" побувають, окрім Києва, у Черкасах і Кременчуці, Дніпропетровську і Запоріжжі, Херсоні і Миколаєві. Закінчиться тур в Одесі. У цих містах у рамках акції відбудуться зустрічі з читачами, прес-конференції, презентації нових книжок, автограф-сесії, публічні читання і концерти, передачі книжок місцевим обласним та міським бібліотекам, книгозбірням навчальних закладів. У програмі туру велика кількість заходів для дітей – це і майстер-класи, і творчі зустрічі письменників з дітлахами в місцевих дитячих бібліотеках і школах.
     Безпосередньо на пароплаві проходитимуть творчі дискусії, "круглі столи" з актуальних літературознавчих питань, з проблем перекладу з української та російської літератур, місця російської літератури в Україні та української - в Росії. Під час літературного туру відбудеться запис відео-проекту "Письменник-читач".

     Представники китайської книжкової галузі вирішили надати підтримку традиційній друкованій книзі в досить неоригінальний спосіб – але із серйозним розмахом.
     Як повідомляє газета China Daily, щоб «забезпечити традиційній книжковій галузі розвиток і допомогти їй вижити», видавці в Китаю починають тестувати масштабне нововведення: друкувати на обкладинках книг рекламу. За словами Лі Баожонга (Li Baozhong), заступника голови Асоціації видавців Китаю, першою ластівкою стала книга «Мій син, Йо-йо», що з’явилася у продажу в березні та яка написана матір’ю знаменитого віолончеліста китайського походження Йо-йо Ма. На задній стороні обкладинки прямо під пасажем про материнську любов розташувався логотип великої китайської текстильної мануфактури.
     У найближчому майбутньому книги, обкладинки яких будуть «прикрашені» аналогічним чином, підуть буквально конвеєром: Асоціація видавців в 2011 році уклала угоду з великим пекінським рекламним агентством. За його умовами, паперова книжкова продукція більш ніж сотні видавництв з усієї країни буде використовуватися в якості рекламного майданчика. Істотно, що ідеться не про окремі товари – модуль може являти собою тільки логотип того чи іншого комерційного підприємства. Також діє і ще одна умова: сфера діяльності компанії, яка рекламується за допомогою того чи іншого видання, повинна певним чином співвідноситися з темою книги. Наскільки вийде реалізувати саме цю задумку, поки незрозуміло.
     За кожен проданий примірник книги агентство буде відраховувати видавцеві суму в еквіваленті від одного до двох центів. Лі вважає, що обкладинки книг можуть використовуватися для розміщення реклами на тих же правах, що й газети або журнали. Традиційне уявлення про те, що цей майданчик має особливі переваги, потребує перегляду. Особливо в сьогоднішніх умовах, коли вся індустрія перебуває в процесі глобальної реструктуризації.

      Дія нового роману відбувається між подіями четвертого і п'ятого томів фентезійної епопеї Кінга.
      Роланд Діскейн і його ка-тет (Джейк, Едді, Сюзанна і звірятко Иш) - потрапляють в бурю відразу після того, як вони перетинають річку Вай на шляху до Зовнішнього баронства. І поки вони ховаються від вітру, Роланд розповідає не одну, а цілих дві історії, проливаючи нове світло на своє темне минуле.
      Незабаром після того, як Роланд вбив свою матір, батько посилає його розслідувати вбивства, скоєні перевертнем на прізвисько «шкіряна людина». Перевертень тероризує людей, які мешкають близько Дебар. З собою Роланд бере Біллі Стрітера, хлопчика, який є єдиним свідком останніх злочинів звіра.
      Стрілець, в той час сам ще підліток, заспокоює хлопчика і готує його до майбутнього розслідування, читаючи йому вголос історії з книги «Чарівні казки Ельда», які колись в дитинстві мати читала майбутньому Стрільцю.
      «Люди ніколи не бувають надто дорослими для казок» - читає Роланд - «Хлопчики й чоловіки, дівчатка і жінки, немає нікого, хто виріс би з них. Ми живемо заради казок». І дійсно казка, яку читає Роланд, легенда про Тіма Кам'яне Серце - безцінний подарунок будь-якій людині, скільки б років їй не було, це історія, яка живе для нас.
      Також роман "Вітер з замкової щілини" вийшов у Великобританії у видавництві Hodder & Stoughton

     Про пригоди Петрика П'яточкіна автор сценарію відомого радянського мультику Наталія Гузеєва написала кілька книжок. Вони вийшли друком в Росії, і тільки однією зацікавилося українське видавництво, йдеться в сюжеті ТСН.
     Тим часом слава про українського бешкетника пішла за межі держави. З його історією знайомляться і на новій батьківщині письменниці – в Німеччині.
     Непосидючий пустун Петрик П'яточкін, що не давав перевести подих ані батькам, ані виховательці з дитячого садочка, і так кумедно рахував слоників, щоб урятуватися від безсоння, тепер приїхав у Німеччину. Історія про улюбленого героя з'явилася у найбільшій в світі міжнародній бібліотеці для дітей і юнацтва.
     Поки що Петрик під своїм іменем прописався у найбільшій бібліотеці дитячої літератури, що збирає книжки мовою оригіналу. Німцям вимовити "Петрик П'яточкін" майже не під силу, а тому для німецького перекладу нашого Петрика довелося перейменувати на Хуберта Хупфта.
     Остання книжка Наталі Гузеєвої - про "23 образи Петрика П'яточкіна". Бешкетник добігався, що зламав руку і тепер сидить удома – для непосиди це справжня мука. Проте всі пригоди Петрика завершуються щасливо. Як і перше кохання малого пустуна.
     Зараз письменниця спільно з продюсерами та режисером планує перший серіал про Петрика П'яточкіна.

     27–28 квітня у Києві відбувся Третій фестиваль молодих видавців і редакторів «Штурмові загони Ґутенберґа», організований керівниками культурно-видавничого проекту «Читомо» і кафедрою видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
     Захід був насичений різноманітними лекціями, дискусіями, виставками та майстер-класами. На виставках було представлено оригінальні обкладинки, закладки для книг, ілюстрації, арт-буки авторської роботи.
     Кожен відвідувач фестивалю міг позмагатися у так званій битві видань: одягнути спорядження – костюм книги – і на спеціальному рингу помірятись силами із суперником в аналогічному одязі.
     Під час показу Kyiv Publish Fashion Days українські художники та дизайнери презентували оригінальні обкладинки для книг. Наприклад, Ірина Жичук з Луцька представила три унікальні обкладинки до творів «Отелло» Шекспіра, «Анна Кареніна» Толстого та «Маленький принц» Сент-Екзюпері. Також вона пошила три авторські сукні, що об’єднувались спільною концепцією – котами, які на одному платті «душили» модель, на іншому – «лежали» під потягом, а на третьому – просто спали на подушці.
     Модельєр Олександр Васильєв поєднав сукню із твором Стендаля «Червоне та чорне», створивши образ дівчини-книги із чималим червоним ірокезом та довгим чорним платтям.
     Сергій Данчинов презентував дві обкладинки: Франца Кафки «Перевтілення» (у вигляді скульптури таргана) та Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея» (у вигляді розбитої картини).
     Також на фестивалі кожен бажаючий міг замовити собі футболку, яку йому розписували одразу ж на місці.
     Ніч поезії, що відбувалася в бібліотеці імені О. Теліги, потішила присутніх цікавими віршами відомих поетів Сергія «Пістончика», Павла Коробчука, Тараса Малковича, Вікторії Черняхівської, Олени Степаненко тощо, а також різноманітними дискусіями і забавками.

      У рамках проекту Google Books, що працює над оцифруванням і викладанням в інтернет усіх створених на планеті книг, були проведені розрахунки кількості найменувань книг, що виходили в світ за всю історію людства.
      Згідно з цим підрахунками, загальна кількість усіх наукових, художніх і публіцистичних книг, написаних за всю історію існування планети, становить 129 864 880 найменувань. У розрахунках враховувалися саме унікальні видання, а не їхні тиражі.
      Підрахунки проводилися таким чином: спочатку були проаналізовані численні каталоги, зокрема надані бібліотекою Конгресу США, потім усунені дубльовані дані і номери ISBN, привласнені друкарським виданням, книгам, які не є книгами, а також відсіяна вся урядова документація. Звичайно, з урахуванням того, що щодня в світі видаються сотні книг, отримане число постійно збільшуватиметься.
      Підрахунок також показав трійку найбільш читаних книг в світі. На першому місці  -- Біблія,  друге місце зайняв цитатник Мао Цзедуна, а на третьому опинився роман Джона Р.Р. Толкіена «Володар кілець».

     Після 1,5-річної перерви, пов`язаної зі зміною влади в країні, відновлено вихід часопису «Сучасність».
     Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив головний редактор часопису Тарас Федюк, презентуючи пілотний випуск за січень-березень поточного року.
     За його словами, доля часопису «Сучасність» протягом останніх п’яти років була нелегкою, тричі журнал змушений був призупиняти вихід. Востаннє це сталося у середині 2010 року.
     “Це було пов’язано зі зміною влади, і, відповідно, політики, які його фінансували, опинилися в опозиції, опинилися без грошей. Це було несподівано і для редакції, бо якби попередили раніше, ми б знайшли якиїсь вихід”, - уточнив Т.Федюк.
     Він висловив переконання, що насправді Україні бракує такого журналу.
     “І сьогодні, дякуючи зусиллям видавництва “Спадщина-Інтеграл”, засновником якого є фірма “Спадщина”, цей проект розпочато зараз, тобто, відновлено вихід журналу. Це перший пілот, яким ми будемо розраховуватись за борги 2010 року. Ми сподіваємося на те, що тепер журнал буде виходити повсякчас і завжди, і надовго”, - сказав головний редактор.
     За словами Т.Федюка, буде активізовано авторів часопису, які співпрацювали з ним раніше, а також залучатмуться молоді талановиті письменники.
     Він висловив сподівання, що оновлений журнал зацікавить читачів і завдяки новому підходу в розповсюдженні його номерів (посилення роботи над передплатою) стане самоокупним та незалежним.
     “Абсолютно мізерна цифра - 1,5 тисячі передплатників - забезпечать його регулярний вихід без додаткового фінансування”, - сказав Т.Федюк.