Спогади

Спомини

Це особисті спогади патріарха Йосифа Сліпого, яким уже 50 років. Патріарх надиктовував їх своєму секретарю Іванові Хомі протягом року. Всього було записано сім рукописних зошитів. Іван Хома надрукував їх на друкарській машинці, і цей машинопис пролежав в архіві півстоліття. Сприяв виходу книги о. Іван Дацько, який був особистим секретарем Патріарха Йосифа.
Спільна робота о. Івана Дацька та д-ра Марії Горячої над книгою тривала два роки. І лише тепер книгу споминів видав Інститут св. Климента Папи у Римі Українського католицького університету спільно з Інститутом екуменічних студій УКУ.

Джозеф Антон

У цій автобіографічній книжці всесвітньо відомий автор описує своє життя після публікації його знаменитих «Сатанинських віршів». Радикальні ісламісти визнали роман образливим – іранський аятола Хомейні видав фетву, в якій закликав усіх правовірних до убивства Салмана Рушді, оголошуючи це «богоугодною справою».

На барикадах Кенгіра

Ця книга - спомини активного учасника національно-визвольної боротьби, довголітнього політв'язня комуністичних таборів Володимира Караташа, який сьогодні проживає в містечку Побузькому на Кіровоградщині.
Навіть на засланні, в умовах кадебітського терору, Володимир Караташ не примирився зі своєю долею, продовжував боротьбу і був повторно засуджений до розстрілу. Провів у камері смертників п'ять довгих місяців, з якої його вісім разів виводили на імітований розстріл, намагаючись зломити морально, - проте й це катам виявилось не під силу.

Залишаюсь українцем

У своїх спогадах Богдан Гаврилишин розкриває секрет власного життєвого успіху, який полягає у постійному бажанні працювати над власним розвитком та на користь ближніх.
Життєвий шлях Богдана Гаврилишина є добрим прикладом для молодих лідерів. Він показує як важливо не боятись самостійно мислити і відважно мріяти навіть за найскрутніших обставин.

Довженко без гриму

Автобіографії різних років без купюр, любовні листи митця, досі непубліковані спогади сучасників... Це нагода побачити постать Довженка у новому світлі.

Я, Паштєт і армія

Ця книжка - виключно чоловіча п'єса з використанням характерної військової риторики, написана відомим українським співаком Андрієм Кузьменком (Кузьми), лідером групи "Скрябін". Книга "Я, Паштєт і Армія" - розповідь про армійського друга Кузьми Паштєта (Сергія Павлова), який потрапив в армію із-за проблем з деканом в університеті, де Сергій був кандидатом біологічних наук. Книга проникнута армійськими буднями та гумором, який підійме настрій кожному.

Ізгой. Віктор Некрасов у спогадах сучасників

Книга присвячена пам’яті знаного письменника Віктора Некрасова, вигнаного зі своєї батьківщини і померлого в Парижі. Ця книга – про людину, котра завжди говорила правду. За що, звісно, й поплатилася – в епоху, коли брехня стала нормою і державним замовленням, і художник, який не підкорявся цьому, мав або замовкнути, або підкоритися – або стати політичним ізгоєм.

Черно-белая война. Афганистан

Автору этой книги было всего двадцать два года, когда он впервые повел свой взвод в бой в одном из опаснейших мест Афганистана. Все события Вы увидите глазами молодого офицера - вчерашнего выпускника военного училища, учившегося воевать и выживать в зеленках и горах Афгана вместе с солдатами своей роты.
Как вчерашние школьники превращаются в настоящих бойцов, через какие испытания проходят и почему всю оставшуюся жизнь с гордостью вспоминают проведенные на войне месяцы, боевых товарищей, Вы, дорогие читатели можете узнать, прочитав книгу.

Найбільше диво - життя

Спогади - важкий жанр. Насамперед тому, що автор має бути чесним із собою, як на останній сповіді. А це не легко. Та Микола Руденко цього неписаного правилf дотримується і не раз наголошує, що в житті сповідував тільки правду, якою б гіркою вона не була, і робив тільки те, у що вірив.
Про надзвичайно тяжкий і болісний шлях - від правовірного комуніста, фронтового політрука, знаного письменника, секретаря парткому київської письменницької організації до правдоборця, політв'язня радянських концтаборів, дисидента - автор розповідає щиро й мужньо.

Мрії і таємниці

«Він ніколи не дарував мені квітів... Він ніколи не гуляв з дітьми... Він ніколи зі мною нічого не обговорював... Він проміняв родину на політику... Я завжди була сама...» Це — рядки з нещодавно надрукованих у Польщі сенсаційних спогадів Данути Валенси, дружини колишнього президента Польщі, засновника незалежного об’єднання профспілок «Солідарність» Леха Валенси. Ці спогади викликали шквал емоцій у суспільстві. Дехто вважає, що дружина не повинна була таке писати про свого чоловіка, та ще й такого відомого. Але пані Данута так не думає.