Художня література

Ці квіти нестерпні. Малий поетичний зільник

В основі книги "Ці квіти нестерпні. Малий поетичний зільник" лежать вірші, написані одним з найбільших національних поетів сьогодення Ігорем Калинцем під час перебування у пермських політичних таборах та забайкальського заслання. Вишукані архітектонічні побудови, чарівна мова, милування іством квітів роблять цю невеличку за обсягом книжку справжнім подарунком для поцінувачів сучасної поезії.

Проза про життя інших: Юрій Косач: тексти, інтерпретації, коментарі

У книжці представлено прозову творчість Юрія Косача — одного з найцікавіших представників українського модернізму 30-50-х років, критика, есеїста, діяльного члена Мистецького Українського Руху. До збірки увійшли філософська повість «Еней і життя інших», оповідання, а також статті Соломії Павличко, Юрія Шереха та Віри Агеєвої, присвячені різним аспектам творчої біографії письменника.

Відвертість за відвертість

“Відвертість за відвертість” — лауреат найвищої літературної премії у Франції (Гонкурівська премія, 1998) — роман про чотирьох жінок, які з’їхалися до Канзасу на феміністичний семінар. Дія відбувається протягом чотирьох годин зранку після семінару — за цей час перед читачем вимальовуються тонкі психологічні портрети чотирьох жінок, чотирьох доль — таких різних і таких схожих водночас.

Пробудження Лол В. Штайн

Персонажі роману намагаються уникнути самотності і віднайти сенс життя через абсолютне кохання, кохання неможливе, що межує з небуттям та божевіллям. Історію Лол Валері Штайн розповідає та одночасно вигадує закоханий у неї Жак Гольд. Вона починається однієї ночі, яка уміщує стільки подій, що здається нескінченною. На зорі Лол В. Штайн уже зовсім інша. Руйнація і божевілля спочатку, потім - забуття і сон, що продовжується десять років. Через десять років Лол з родиною повертається до батьківського дому, починає поступово пригадувати, і її історія має початися знов.

Електронний пластилін

Якщо отримаєш можливість прожити ще одне життя — тобі це сподобається. Бо кількість перевтілень — необмежена. Одна проблема: кожен, хто потрапляє в цю січкарню людських доль, стає заручником системи, яка може помилятись. Ти думаєш, що ліпиш із пластиліну свій буттєвий ідеал. І не знаєш, що пластилін бачить ваші взаємини зовсім інакше.

Сонце так рідко заходить

Роман Оксани Луцишиної — це триєдина оповідь про любов. Троякість ця виражена у декількох сюжетних лініях, що розгортають перед читачем історії трьох дівчат. Юля, тендітне дівча з бідняцької сім’ї, проходить пекло вуличних поневірянь і відчуває себе залишеною і непотрібною навіть собі. Таня, випускниця філологічного факультету, якій набридла нудна робота в банку і розмови про «дівчину на виданні», рятується фантазіями про свій роман-бестселер.

Червоний борщ

«Червоний борщ» Олеся Бережного — страва для «щирих» гурманів, замішана на гострому відчутті історичної справедливості та національної гордості. Найширша часопросторова панорама - від Львова-Лемберґа початку минулого століття до подій початку ХХІ сторіччя на кримській Тузлі - дозволяє авторові якнайчіткіше показати й обґрунтувати власні погляди на українську історію, а також ментальність, звичаї та характерні риси українського та сусідніх народів.

Епізодична пам’ять

«Епізодична пам'ять», на відміну від переважної більшості сучасної літератури, за жодних обставин не назвеш текстом. Може, навіть маркер «роман» твору не надто пасує. Це радше реквієм, відчайдушна спроба берегині вберегти від небуття й замулення давні корені роду. «Епізодична пам'ять» — це розмова про головне, те, що назавжди врізається у свідомість, визначаючи наше сприйняття світу, уявлення про добро та зло. «Епізодична пам'ять» — про високу любов, нерозмінну на секс та ненависть.

Карнавал триває

Самотня жінка у великому чорно-білому світі. Її життя – це філософія, це прелюдія, що спинилася на високій ноті, бо вона сама себе не знає, шукає і не знаходить. Її релігія – любов, а її бажання – бути «галактикою» для того єдиного, водночас реального і нереального. Але... «День як день, тільки ти чомусь сама...»

Коли цвіли гарбузи

Роман одного із найвизначніших сербських письменників Драґослава Михаїловича «Коли цвіли гарбузи» на батьківщині автора вважають шедевром. З часу своєї появи у 1968 році він, попри дев’ятирічну заборону друку, був опублікований понад двадцять разів та перекладений багатьма мовами світу, а головний герой надзвичайно психологічно сильного роману, боксер Люба Сретенович, став культовим образом майже кількох поколінь читачів.