турецької

Турецькі народні казки

Книга з циклу "Казки народів світу". До збірки входять казки "Як миші хотіли повісити котові на шию дзвіночок", "Кошеня в попелі", "Казка про дівчину і печінку", "Переможець девів", "Дервішева донька", "Чанга-чунга", "Казка про Іскандер-бея", "Аллем-каллем", "Ледачий Ахмед" та інші.

Чаликушу

"Чаликушу" ("Корольок-пташка співоча") - одна з найвідоміших книг про кохання, книга, яку не можна не прочитати. Перед вами зворушлива історія життя молодої жінки Феріде, повна несподіваних поворотів, пригод та переживань. Читач отримає справжню насолоду слідувати за героїнею, сміятися і плакати разом з нею. Пристрасть і зрада, біль і радість, сльози і надія на нове щастя - такі вічні теми, яким присвячений цей роман, визнаний класикою світової літератури.

Чорна книга

Сюжет — майже детективний: головний герой на ім’я Ґаліп кілька днів шукає раптом зниклого двоюрідного брата, відомого журналіста, майстра містифікацій і «поціновувача» чужих таємниць Джеляля Саліка та власну дружину Рюйю. Але ж насправді у «Чорній книзі», окрім реального світу, є багато інших світів і вимірів.

Мене називають Червоний

Роман «Мене називають Червоний» занурює читача в історію Туреччини, огортає ароматами Сходу. В центрі сюжету – боротьба двох мистецьких шкіл: традиційної, що включає весь накопичений досвід багатьох поколінь художників Сходу, але залишається в межах традиції, і сучасної, що вже знайома з принципами європейського живопису, з його новаторськими прийомами. Один з героїв, побоюючись викриття і заборони ортодоксами нових методів малювання, змушений вдатися до вбивства людини, яку він підозрює у зраді. Пошуку вбивці і присвячений роман Орхана Памука.

Сад спочилих котів

У древньому середземноморському місті є традиція: кожні десять років влаштовують гру в «живі» шахи (гості міста проти місцевих), фігури якої — люди зі зброєю. Ця гра, центральна подія роману, може виявитися смертельною, так само як і почуття симпатії, що виникає між головними героями.

Чаликушу. Зелена ніч

Решат Нурі Гюнтекін (1889—1956) — відомий турецький письменник. Викладач історії та літератури, державний діяч, депутат меджлісу, він написав 16 романів, 6 збірок оповідань, близько 30 п'єс, перекладав твори Руссо, Сервантеса, Золя, Камю. «Пташка співуча» (1922) — перший і найвідоміший роман Гюнтекіна, який відразу приніс йому популярність і майже протягом століття залишається улюбленим у читачів багатьох країн.

Сніг

12 років провів поет Ка у Німеччині як політичний вигнанець. Через 4 дні після повернення в Туреччину він потрапляє в місто Карс, де має підготувати журналістський репортаж. Тихо і невпинно сипле сніг, Ка блукає вулицями, намагаючись пізнати це сумне і чарівне місто та його мешканців. Чайхани, заповнені безробітними, мандрівна театральна трупа, якій сніг перекрив усі дороги з міста, дівчата-мусульманки, що скоюють самогубства і ведуть боротьбу за право носити тюрбани, різношерсті політичні угруповання, чутки з плітками, революція та вбивства - ось з чим зіткнеться головний герой у Карсі.

Мене називають Червоний

Роман «Мене називають Червоний» автор назвав своїм «найколоритнішим і найоптимістичнішим твором». Історичній детектив переносить читача у середньовічний Стамбул, куди після дванадцятилітніх мандрів повертається Кара і де він знаходить своє втрачене кохання. Незадовго до його повернення красуня Шекюре стежить у шпарину за найталановитішими малярами султана, що ночами навідуються до її батька, роблячи ілюстрації до якоїсь таємничої книжки. Але що це за книжка і що в ній зображено? Культури змінюються чи перетинаються? Як щезає традиційний світ?