грузинської

Дата Туташхіа

«Дата Туташхіа» — найвідоміший роман Чабуа Аміреджибі. Його було закінчено 1975 року, але й досі своєї актуальності він не втратив. Здавалося б: грузинське суспільство кінця ХIХ — початку ХХ сторіччя, герой, подібний до Робін Гуда, що б’ється з ворогами, нарешті, кохання... Для нашого часу це, напевно, наївно. Але Аміреджибі змалював усе це так, що читач мимоволі співчуває головному герою і разом з ним проживає його життя. Здається, це той випадок, коли над твором письменника час не владний.

Зміїна сорочка

Від самого ж початку «Зміїна сорочка» вражає: екскурси в історію стародавнього світу, саме бачення цього світу крізь призму століть в певній органічній єдності з сучасністю. У поетичній прозі Робакідзе заворожують фарби і відтінки, півтони психологічних взаємозв’язків та емоцій, виразність характерів, надзвичайно щедра, пластична, точна і влучна мова, багатство стилю і різноманітність манери. Філософське осмислення сучасності через звернення до біблійної символіки, грузинської міфології і традицій викликають не тільки інтерес, але й захоплення читачів.

Мамелюк

Гостросюжетна повість грузинського письменника Кондрате Татарішвілі (1872-1929) «Мамелюк» розповідає про трагічну долю жертв страшного лиха феодальної Грузії — работоргівлі. Маленький грузинський хлопчик Хвича, викрадений розбійниками і вивезений в Єгипет, стає уславленим полководцем мамелюків («білих рабів») Махмуд-беєм і в битві з наполеонівською армією знаходить свій трагічний кінець. Почутий з вуст пораненого ним венеціанського сотника передсмертний вигук рідною мовою «вай нана» миттю оживляє перед очима Хвичи-Махмуда призабуту вітчизну, батьків, друзів дитинства.

Вибрана проза

В цьому виданні зібрано краще з прозової спадщини класика грузинської літератури Акакія Церетелі (1840—1915) — біографічна повість «Пережите» та історична «Баші-ачукі», вибрані статті про літературу, театр та інше.

Правиця великого майстра

Зображений у романі «Правиця великого майстра» початок XI століття — час досить знаменний в історії Грузії. Він безпосередньо передував епосі Давида Будівника, цариці Тамар і Шота Руставелі, епосі, що відома під назвою «золотого віку» в історії Грузії.
Грузинський народ, визволившись від тривалого іноземного гніту, боровся за відновлення своєї державності, за об’єднання країни, поділеної на дрібні князівства і володіння, за остаточне вигнання зі своїх земель чужоземних гнобителів, за створення сильної монархії.

Стрибок оленя

Аміран (Пако) Свімонішвілі (03.01.1974 – 05.02.2014) – грузинський поет і перекладач.
Автор трьох поетичних збірок і однієї збірки перекладів. Кілька разів гостював у Львові, брав участь у Форумі видавців, виступав на фестивалі “Фортмісія”. Його вірші в українських перекладах побачили світ в антології молодої грузинської поезії “Храми над хмарами” (2011).
“Стрибок оленя” – перше окреме видання поезій Амірана Свімонішвілі в Україні.

Покоління джинс. Втекти з СРСР

Вони задихалися в СРСР. Америка була для них втіленням свободи. Щоб потрапити туди, молоді грузини ладні були ризикнути життям. Довго і ретельно вони складали план, обирали базу, на яку зможе сісти викрадений ними літак. Однак сталося непередбачуване: маленький літак замінили пасажирським лайнером, у кабіні екіпажу виявився озброєний охоронець. Штурм літака тривав 14 годин, десятки пасажирів загинули. Утікачів схопили, почалося слідство...
А через рік батькам хлопців прислали квитанції на кулі, за які треба було сплатити. Цими кулями розстріляли їхніх дітей...