українська

Поза межами болю

Турянський Осип Васильович (1880—1933) — західноукраїнський прозаїк, який працював також у поетичних і критичних жанрах, перекладав з іноземних мов. У це видання вміщено повість-поему «Поза межами болю» та роман «Син землі». Автобіографічна поема в прозі «Поза межами болю» про трагічні події Першої світової війни була написана в 1917 році в таборі військовополонених в Італії. Вона хвилює людські серця, просвітлює душу високим безжальним трагізмом і осудом будь-якої війни.

Біблія і наука

У середні віки наука вважалася «служницею богослов'я». Потім відокремилася від релігії так, що Лаплас не знаходив навіть місце Богу в науковій картині світу. Сучасна — посткласична — наука рішуче повертає до релігії, до біблейського вчення про світ, природу і людину. Більше того, Біблія, на думку деяких видатних учених, стає стартовим полем для нового злету наукової думки, внаслідок чого вона набуває небувалої глибини і масштабності. Складні шляхи і роздоріжжя науки і релігії досліджують відомі автори в цій праці.

Віхи священної історії: Русь-Україна

Автор аналізує основні ступені інтелектуального і духовного розвитку цивілізації в допотопні і післяпотопні часи, показує, шо колискою післяпотопного світу є регіони Північного Причорномор'я, зокрема українські землі. Нетрадиційний підхід до розкриття теми, фактологічна насиченість, публіцистична мова роблять книгу цікавою не тільки для спеціалістів, а й для широкого кола читачів.

Шлях аріїв

Автор пропонує оригінальний погляд на місце і роль арійських кочівників, які протягом тисячоліть створювали духовні, інтелектуальні, технологічні передумови для розвитку сучасних цивілізацій. Насамперед йдеться про Україну — Велику Оратанію, Аратту, Оріяну — духовний центр усього слов'янського світу. Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.

Душі в екзилі

Цей роман вражає уже з першої сторінки й не відпускає, коли перегорнеш останню... У світовій літературі нема сильнішого проникнення у фантасмагорію заробітчанства й проникливішого випису всіх його нюансів (від розпачу до бравади), аніж оця, шановний читачу, книга. Світ тут і стискається в глевку та темну грудочку болю, й розкрилюється нетривкою надією... Читайте, це треба знати, зрозуміти, відчути, перейти, аби змогти підвести із колін душу.

Різдво у Петсона

Дідуньо Петсон і кіт Фіндус заходилися прибирати до Різдва. І майже з усім упоралися. Лишилося тільки подбати про ялинку та святковий стіл. І саме тоді стається те, чого не мало статися. Петсон посковзнувся і так забив ногу, що не міг сходити у крамницю по продукти до різдвяного стола, не кажучи вже про ялинку... Так би їм і випало сумне Різдво, якби до Петсона не прийшли гості, про яких ані він сам, ані Фіндус не могли навіть мріяти.

Петсон, Фіндус і переполох на городі

Був погожий весняний ранок. У кожному кущі виспівували пташки, росла трава, вкривались листям дерева, і всюди літали, повзали й метушилися дрібні комашки. Кіт Фіндус гасав довкола й подохав жуків. Дідуньо Петсон стояв на городі, розглядав землю і розминав її в долоні. «Уже пора, - заявив він. – Сьогодні можна сіяти городину й садити картоплю». Проте Фіндус мав іншу думку, на що можна використати город. До того ж і в курей, і в корів був на те власний переконливий погляд. Тож так чи інак, але все відбувалося дуже незвично.

Петсон, Фіндус і торт на іменини

Неймовірна, повна вигадок розповідь про те, як випікався іменинний торт для кота, що святкує день народження тричі на рік. Тут багато тепла, ніжності й напрочуд життєрадісного погляду на світ. Шведський хутір змальовано з любов’ю та увагою, так само як і його мешканців, що насправді не вигадані, а реальні.

Як Фіндус загубився

Дідуньо Петсон живе зі своїми курми на сільському хуторі. Він відчуває себе дуже самотнім. Одного дня до нього приходить сусідка Беда Андерсон з картинною коробкою. На ній великими літерами написано: «ФІНДУС ЗЕЛЕНИЙ ГОРОШОК». Але в коробці був не горошок. Там було маленьке-премаленьке кошеня! І сталося так, що Фіндус потоваришував із Петосном і ще з багатьма-багатьма іншими…

Петсон, Фіндус і намет

Кіт Фіндус знаходить на горищі намет, і дідуньо Петсон пригадує, як колись напинав його біля озера, де водилася риба. І хоча друзям так і не пощастило по-справжньому помандрувати, Фіндус та Петсон разом із курми напинають намет біля своєї садиби...