Поза межами болю

Турянський Осип Васильович (1880—1933) — західноукраїнський прозаїк, який працював також у поетичних і критичних жанрах, перекладав з іноземних мов. У це видання вміщено повість-поему «Поза межами болю» та роман «Син землі». Автобіографічна поема в прозі «Поза межами болю» про трагічні події Першої світової війни була написана в 1917 році в таборі військовополонених в Італії. Вона хвилює людські серця, просвітлює душу високим безжальним трагізмом і осудом будь-якої війни.

Крез

Головний герой повісті Крез – юнак з племені сколотів-орачів. Елліни називали їх скіфами.
Відчуваючи нехіть до селянської праці, парубок зголошується стати воїном.
Завдяки чудовим фізичним даним, кмітливості й хоробрості Крез швидко піднімається службовими щаблями і наприкінці нашої оповіді він уже полководець.
Однією з центральних сюжетних ліній повісті є війна (514 або 513 рр. до н. е.) перського царя Дарія зі скіфами, яких він так і не зміг перемогти і змушений був покинути територію Скіфії.

Обкладинка

«Обкладинка» — наступна після «Перекотиболя» поетична книжка Олесі Мамчич, писана у 2005-2008 рр. Обрамлені ілюстраціями молодої київської художниці Ольги Кокошко, вірші оповідають про різне: життя і смерть, кохання і віру, серце і камінь.

Таємниче життя дерев

Кожен робочий день німецького лісника Петера Воллебена наче захоплива дослідницька експедиція, під час якої він усе більше розкриває для себе таємниці життя дерев і передає свій досвід іншим.
Петер запевняє: дерева вміють говорити. А ще вони здатні відчувати біль, мають пам’ять і знають, хто з їхніх родичів потребує допомоги. Вони спілкуються між собою і на особливому рівні взаємодіють із довкіллям, вони здатні передавати інформацію й ділитись енергією. Лісник стверджує, що дерева можуть і вміють бути щасливими і за такої умови ліс є набагато продуктивнішим.