Зміїна сорочка

Від самого ж початку «Зміїна сорочка» вражає: екскурси в історію стародавнього світу, саме бачення цього світу крізь призму століть в певній органічній єдності з сучасністю. У поетичній прозі Робакідзе заворожують фарби і відтінки, півтони психологічних взаємозв’язків та емоцій, виразність характерів, надзвичайно щедра, пластична, точна і влучна мова, багатство стилю і різноманітність манери. Філософське осмислення сучасності через звернення до біблійної символіки, грузинської міфології і традицій викликають не тільки інтерес, але й захоплення читачів.
Син шукає свого батька, якого втратив в дитинстві; молодик, який намагається пізнати й відчути своє коріння; чоловік, який усвідомлює пристрасть й природу жіночості… Це роман про кохання й пристрасть, про вірність і дружбу, які долають багато перешкод. Це історія про красу, про чистоту й про коріння, про те, звідки ти йдеш, хто ти є, що стоїть за тобою. Месопотамія — Персія: це найкоротший шлях. Але саме цей шлях — найдовший, якщо слідувати спогадами. І, звісно, кожен шлях починається в Грузії, й повертаються туди знову.
Все відбувається — тут і зараз, й водночас, поза простором і часом.