, як МОДА

Поетичний світ молодої української поетеси з Луганська – лауреата літературної премії ім. Богдана-Ігоря Антонича за 2008 рік – із кімнати-людини перетворюється на вулицю та місто, де під землею шахти, а над землею вітрини. Авторка акцентує увагу на автентичній усній традиції поезії, що «передається із вуст в уста, як поцілунки». Відвертість, іронія, звукові метафори та різні футуристичні ефекти, що захоплюють та приголомшують, дозволяють говорити про футуристичну традицію письма.